Курс на Лігу Європи

Без голів немає перемог. Цю футбольну аксіому після матчу з «Порту» на НСК «Олімпійський» пригадав капітан «Динамо» Олег Гусєв. «Грали непогано. На даний момент, непевно, витиснули з себе максимум», — сказав «мотор» «біло–синіх» у післяматчевому коментарі до нульової нічиєї. І справді, відчувалося, що з поверненням Олега Блохіна гра «Динамо» стала значно бадьорішою. Наступного дня після свого 60–річчя ювіляр стежив за грою із VIP–ложі, тож чув і пісню «Віват, король!», прокручену на честь його іменин, і бачив величезний банер «З днем народження, тренере!» зі своїм потретом, який розтягнули на протилежному секторі фанати. При цьому номінально «в. о. головного» залишався Олексій Михайличенко.

Власне, динамівці стали першою командою в нинішньому турнірі, хто зміг відібрати очки у «Порту». Щоправда, для виходу з групи цього замало, і Михайличенко визнає: в «Динамо» лишаються хіба теоретичні шанси на «плей–оф». Розуміє складність турнірної ситуації й президент «Динамо» Ігор Суркіс, який уже говорить про «хороші перспективи в Лізі Європи».

Динамівці вже ніяк не зможуть випередити в турнірній таблиці «Порту». А от щодо можливості обігнати «Парі Сен–Жермен»… Якщо про домашню перемогу над «ПСЖ» та три очки в Загребі ще можна говорити достатньо серйозно, то повірити, що немотивований «Порту» зможе в останньому турі в Парижі переграти місцевих багатіїв, практично неможливо.

Хай там як, але в «Динамо» руки не опускають. «До кожної гри ми будемо готуватися дуже серйозно. Це дуже важливі матчі для становлення команди», — каже Олексій Михайличенко. А те, що грі «біло–синіх» не вистачає тієї самої командної складової, підтвердив вівторковий матч із португальськими «драконами». І хоча динамівці мало в чому поступалися команді Вітора Перейри, залишилося відчуття, що показали вони далеко не все, чого від них чекали.

Претензій щодо самовіддачі, як сказав Михайличенко, до гравців у нього немає. Однак запитань з приводу побудови атак і, що головне, їх завершення, у тренерському штабі повинно виникнути чимало. Не зрозуміло, чому практично всі комбінації столичних футболістів починав не плеймейкер — португалець Мігел Велозу, а останній захисник Тарас Михалик, віддаючи довгий пас уперед. Дивним виглядало й побоювання нападаючих загострювати гру в момент перебування на ударній позиції. По суті, воротам Елтона загрожував лише Андрій Ярмоленко, проте його ударам бракувало і сили, й точності. В одному з найгостріших епізодів у другому таймі Ярмола із 13 метрів в один дотик котнув м’яча у руки Елтону, хоча міг пройти трохи вперед і розстріляти голкіпера впритул.

Динамівський футбол усе ще нагадує метушню, у якій команда сподівається на індивідуалізм кількох гравців — «сонний» талант Ярмоленка, рідкісну удачу Ідейє (котрий знову почав матч із лави запасних) та «згасаючу» напористість Гусєва. А говорити про те, що киянам позавчора просто не пощастило, — зайве. Адже біля воріт Максима Коваля гості створили значно більше небезпечних моментів.

Що цікаво, на останній доданій хвилині, коли господарі нарешті створили щось схоже на небезпеку у штрафному майданчику «Порту», на місце подій вибіг «підігрітий» уболівальник «Динамо», спричинивши зупинку гри. Стюарти вивели його з поля досить швидко. Але поїзд пішов.

Нинішньому поколінню динамівців вочевидь не вистачає духу переможців. Над цією проблемою Блохін працював у збірній — вирішуватиме тепер її і в «Динамо».