Московське видавництво «Вече» кілька років тому відродило чи не найбільш популярну книжкову серію радянських часів — «Военные приключения». Вийшло уже понад дві сотні пригодницьких творів: як сучасних авторів, так і перевидання колишніх бестселерів — Юліана Сємьонова, Васілія Ардаматского, Ніколая Шпанова, Юрія Дольд–Михайлика. Цього року до авторів «БП» долучився луцький письменник Сергій Бортніков.
Недавно виданий його роман «Операція «Юродивый» уже кілька тижнів входить до трійки книжок, які найбільше продаються, серії — історія полювання агентів містичної організації «Аненербе», яку курирував сам райхсфюрер СС Гіммлер, за радянським хлопчиком з паранормальними властивостями. Роман опирається на нове дослідження іншого волинського автора — воєнного історика Сергія Ткачова.
У топ–30 рейтинґу продажів серії «Военные приключения» фігурує ще одна книжка С.Бортнікова, видана навесні: «Восточная миссия» — про перебіг подій на Волині під час відомого Брусилівського прориву і про невідому участь у тих подіях бельгійського бронедивізіону. Разом із однойменним романом до книжки входить і повість «Примирение» — розповідь про двох братів, що тікають від Голодомору й опиняються у різних статусах: один стає офіцером Червоної армії, інший — вояком УПА. Фактично, це історія роду Бортнікових з Уралу, які наприкінці 1930–х осіли на Волині.
Сергій Бортніков починав писати цю повість ще за радянських часів, але оскільки там ішлося про Українську Повстанську Армію, видавці спрямували рукопис до КДБ. Відтоді на сторінках машинопису лишилося кілька ремарок червоним олівцем, які нині є свідченням системної брехні тодішньої влади про УПА: «Бандитських угруповань з декількох тисяч осіб ніколи не існувало... Фраза «Бив Улас зі своєю сотнею німців не гірше, ніж червоних», — вираз неправильний. Бандерівці з фашистами ніколи не воювали!»
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
