Або у бюджетники, або в декрет...

Нинішня Верховна Рада перед тим, як остаточно розчинитися в історії, має зробити народові останній подарунок — ухвалити державний бюджет 2013 року. Оскільки виконавча влада поставила це завдання перед точно вже контрольованим нею парламентом буквально в останню мить, це дало підстави вважати: особливо солодким для народу цей кошторис не буде. Що не є дивним з огляду на економічну кризу в державі, яка загострюється на тлі кризових явищ у Єврозоні.

Швидше, бо розходяться!..

Ще минулої середи віце–прем’єр України Сергій Тігіпко стверджував: новий бюджет має ухвалити нова Рада. І навіть підвів під цю тезу цілком логічний ряд. «Такий крок, як ухвалення бюджету, безумовно, додасть відповідальності владі, яка прийде, — сказав Тігіпко, припускаючи, втім, можливість кроку назад. — Але якщо формування нової Ради затягуватиметься, то це має зробити нинішній парламент».

Але з думкою Тігіпка категорично не погодився Президент Віктор Янукович, який, не називаючи причин, поставив перед парламентом чітку вимогу — спочатку ухвалюємо урядовий варіант документа, і тільки тоді самознищуємося! І навіть визначив дедлайн — листопад нинішнього року. Принциповий спікер Володимир Литвин думку гаранта, як виявилося, поділяє цілком і дуже щиро. «Нинішня Рада має працювати до кінця і, йдучи, мала би продемонструвати принциповість щодо ухвалення бюджету, — сказав Голова Верховної Ради, намагаючись при цьому підняти вагу своєї персони серед впливових співрозмовників. — Я розмовляв на цю тему з Президентом, з Прем’єр–міністром... розраховувати, що новий парламент дуже швидко ухвалить бюджет... мені здається, це ілюзія...».

На думку Литвина, у новій Раді буде значно більше опозиційних депутатів, які розглядатимуть документ, не виконучи завдання Банкової, а відповідно до регламенту: уважно і в усіх трьох читаннях. Натомість час, як вважає спікер, вимагає, щоби кошторис ухвалили значно швидше. Час Х, коли Рада має ухвалити бюджет, — 1 грудня 2012 року. Розійдуться народні обранці по домівках, як відомо, вже 7 грудня.

Парламентська більшість вже збирає картки, аби провести процедуру якнайефективніше, а голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов навіть підганяє Кабмін — заявив, що уряд має подати документ уже сьогодні. «Чим більше уряд затягує подачу бюджету до парламенту, тим більше шансів, що з ним працюватиме Рада нового складу, — м’яко шантажував урядовців Єфремов. — Якщо документа не буде в середу, то ми не розглянемо його в четвер. А наступного четверга є всі шанси бюджет не ухвалити».

МВФ Україні: спочатку компроміс, потім гроші

Прем’єр Микола Азаров до такого прискореного темпу роботи ставиться скептично. За його словами, уряд підготує і передасть народним обранцям документ не раніше 20 листопада. Раніше, мовляв, ніяк! Хоча, якщо згадати, то це вже буде другий варіант державного кошторису, який уряд цього року передавав на розгляд депутатів. Перший вони передали депутатам — у суворій відповідності до вимог Конституції — до 15 вересня. Якщо точніше, то рівно 12 вересня. Цей документ дуже мало був схожий на реальний бюджет реальної держави Україна: доходи і витрати передбачалося збільшити на 20 млрд. грн. Тобто на 5% до бюджету–2012. Джерело надходження коштів — зростання ВВП на 4,5%. Тож соцстандарти планувалося підняти на 8,5% за інфляції 5,9%.

Незалежні експерти, втім, вельми сумніваються, що таке зростання наступного року можливе. Цьогоріч, схоже, ВВП зросте на 0,5–1%, а поштовху, який розігнав би за 365 днів його до 4,5%, помітити не вдалося. Сумніви аналітиків розділили і депутати — після обговорення з бюджетним комітетом спікер Володимир Литвин повернув плід урядової роботи назад, на доопрацювання. Ну а далі були вибори, коли представникам влади було явно не до бюджету.

Нині ж, схоже, урядовці намагаються креативити з цифрами і скласти у логічний стовпчик головні складові: дефіцит бюджету–2012, зменшення доходів наступного року, провальні газові переговори і, як наслідок, високі ціни на енергоносії, сумні перспективи української економіки та необхідність тримати марку, виплачуючи збільшені соціальні виплати. Як саме уряд Миколи Азарова, якому вчергове пророкують близьку відставку, зможе пройти між цими больовими точками, не знає, схоже, і сам Микола Янович. Тож на будь–які питання з приводу бюджету і він, і його міністри відповідають нині вкрай неохоче. А винятки — обмовки, з яких можна зробити певні висновки, тут особливо цінні.

Перший аспект: уряд вирішив, що без кредиту МВФ наступного року Україна не проживе. Підстава — заява Прем’єра, що новий бюджет уряд готує з допомогою Міжнародного валютного фонду. «Як наслідок, у нас вийде бюджет стабілізації, — сказав Микола Азаров. — Адже у підсумку і МВФ, і Україна зацікавлені, щоб наша держава отримала стабільний бюджет».

Зміна риторики щодо Фонду останніми днями особливо відчутна. Якщо раніше урядовці гордо заявляли, що гроші з Вашингтона нам не дуже й потрібні, що замість них нам радо позичатимуть Росія і Китай, то сьогодні тон суттєво пом’якшився. «Контакти з МВФ відбуваються не тільки тоді, коли до Києва приїжджає місія. У Києві працює постійна місія, яка підтримує стосунки з Кабміном», — сказав Прем’єр, уточнивши, що між владою та донорами існують певні розбіжності, а головне завдання — знайти компроміс і точки дотику.

Головною ж інтригою залишається просте, на перший погляд, питання: піднімати тарифи на газ для населення чи ні? Ну або як знайти компроміс у цьому питанні, коли МВФ показує підписаний Україною документ, у якому йдеться про ці зобов’язання, а влада від них активно відхрещується.

Вмикаємо режим економії

Дешевого газу наступного року для України не буде — і на успіхи у перемовинах українці вже не сподіваються. Принаймні, бюджет–2013 верстають з песимістичними цифрами. На пряме запитання журналістів Прем’єр Микола Азаров відповів: ціна російського природного газу закладена у бюджет такою, якою вона є нині. Точніших цифр Микола Янович не повідомив, але всі знають про маленький нюанс, який трапився цьогоріч: у бюджет заклали найпесимістичнішу, як тоді здавалося, ціну газу — 416 доларів за тисячу кубометрів. Але впродовж року вона зросла до 423 доларів, і Кабміну довелося шукати додаткові кошти.

З 1 листопада, як відомо, Україна почала отримувати газ не тільки в Росії, а й на спотовому європейському ринку. Щоправда, обсяги невисокі — глобально на наш платіжний баланс вони не впливають. «Сьогодні ми мусимо перевірити працездатність усіх систем, щоб ми були впевнені — за необхідності ми зможемо отримувати газ на спотовому ринку, — сказав Азаров. — А бюджет насамперед має бути реальним».

Не менш дражливий показник — вартість нашої національної валюти. НБУ озвучив курс гривні: 8,1–8,4 грн. за долар. Верхній показник, за логікою, і стане точкою відліку вартості наших грошей, закладених у бюджет. Ці та інші макропоказники нині тримають у суворій таємниці, але експерти вже сьогодні роблять свої прогнози стосовно можливих кроків уряду. Так, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що уряд перерахує доходи нинішнього року, додасть до них 5–6% зростання, залишить обов’язкові витрати — соціальні, програму «Доступне житло», а все решту суттєво уріже. Інфляція, за його словами, становитиме 5–6%.

Тобто, без змін, швидше за все, залишаться підвищення зарплат бюджетникам та збільшення допомоги сім’ям iз дітьми. Збільшать допомогу у зв’язку з народженням дітей.

Не очікує радикальних нововведень і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Адже попередній держкошторис готували під вимоги МВФ, на допомогу якого влада розраховує і наступного року. А міжнародні донори, як відомо, вимагають невеликого дефіциту бюджету та поміркованої інфляції. На його думку, гроші з нового бюджету виділять тільки селу та медицині, а науці, навпаки, уріжуть. Така ж доля очікує на внутрішні інвестпроекти.