«Заморожене» майбутнє

«Свідоме материнство — не питання пізніх пологів»

Останнім часом в Україні простежується тенденція до збільшення середнього віку майбутніх матерів. «Мода» на пізні пологи прийшла до нас із Заходу, вважають експерти. Якщо сучасна жінка в країнах Європи, США, Канади планує створення сім’ї після 30, а народження первістка відкладає «до 35 і далі», мотивуючи це бажанням реалізувати власний творчий, кар’єрний і фінансовий потенціал, то й українки дедалі частіше наслідують такий приклад.

— Не можу сказати, наскільки ця тенденція масова, але навіть на прикладі нашого інституту (а в нас народжують вагітні з усієї України), ми спостерігаємо збільшення віку жінки, яка стає матір’ю вперше, — підтверджує «УМ» завідувачка акушерським відділенням екстрагенітальної патології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, доктор медичних наук Юлія Давидова. — Загалом сьогодні кожна сьома породілля 40–річна і старшого віку, а кожна п’ята народжує у 35 і більше років. Погано це чи добре? Не розумію колег, у яких категорична й однозначна відповідь на це питання. Адже ніхто з нас не знає, що йому готує доля. Так само не відомо, коли жінка зустріне ту людину, від якої захоче народити дитину. Жінка хоче бути впевненою, що її родина буде міцною, дитина народиться в любові, а сама вона буде захищена. А за яких умов жінка почувається захищеною? Якщо в неї є чоловік, робота, певна фінансова стабільність. Коли всі ці фактори збігаються? Певно, що не в 20 років...

Свідоме материнство — не питання пізніх пологів, переконана Юлія Давидова. Це справа виховання, культури родини, в якій народжується і виростає дівчинка чи хлопчик. Безумовно, жінка після 35, коли вона вже досягла певних кар’єрних успіхів і фінансової стабільності, відчуває себе більш мотивованою до материнства. Свідомо плануючи вагітність, майбутня мама проходить спеціальні обстеження, уважно виконує рекомендації лікарів. «Безумовно, за фізіологічними особливостями найкращий вік для материнства — 20—29 років, — погоджується Юлія Володимирівна. — Але жодні двері не зачиняються перед жінками, які мають 35, 40 і більше років. До речі, відсоток пологів, які відбуваються з допомогою кесаревого розтину, серед 35–річних і 40–річних пацієнток приблизно однаковий. Тому не згодна з тими лікарями, які направляють жінку на операцію, мотивуючи це тим, що вона вже, перепрошую, стара, мовляв, у неї можуть не відбутися фізіологічні пологи. Минулого тижня у нашому інституті 41–річна жінка народжувала свого первістка. Це абсолютно усвідомлене материнство, і, за спостереженнями наших акушерів із 40–річним досвідом, вона народила набагато краще і легше, ніж деякі 20–річні».

«Підмурівок» благополуччя є, а вагітність не настає...

Погоджуючись із викликами часу й особистим фактором у підході до материнства, вітчизняні медики наполягають: краще все–таки не зволікати з народженням малюка. Особливо — первістка.

«Питання матеріального стану, кар’єрного, соціального статусу дуже важливі для жінки, — погоджується репродуктолог, генеральний директор мережі клінік «Мати і дитина», доктор медичних наук Наталія Данкович. — Але часто трапляється так, що, коли цей підмурівок благополуччя закладено, шанс стати мамою серйозно ускладнюється. Можливості до зачаття, на жаль, знижуються з віком, адже фолікулярний резерв має своє обмеження. Крім того, у жінки після 35 років частішають викидні, оскільки зростає кількість ембріонів з генетичними відхиленнями, нерідко виникають серйозні ендокринні порушення, активізуються хронічні запальні процеси. Вагітність після 40 нерідко призводить до важких гестозів (патологічне ускладнення вагітності), даються взнаки метаболічні зміни в організмі жінки, а вживання алкоголю, куріння можуть дуже серйозно впливати на стан майбутньої матері і дитини».

Лікарі констатують: нерідко «відкладене материнство» обертається для жінки дуже болючою темою, оскільки шлях до омріяної вагітності може пролягати через поневіряння, зневіру і біль. Вік матері — не останній чинник серед причин безпліддя. Тому, переконана Наталія Данкович, українки не повинні забувати про свою материнську місію. «І коли сталося так, що жінка завагітніла «невчасно», бо, як їй здається, кар’єра ще не склалася, а грошей недостатньо, я би радила не відкладати наро­дження малюка, — додає Наталія Олександрівна. — Звісно, ми допомагаємо всім жінкам, які до нас звертаються. Але коли проводимо те ж екстакорпоральне запліднення (так зване «запліднення в пробірці». — Авт.), то жінці після 35 років потрібно 3—5 спроб, аби досягти успіху, тоді як у віці до 30 усе може скластися з першого разу. Після 40 років зачаття з допомогою ЕКО стає ще складнішим, а після 43 узагалі може бути проблематичним. Хоча насамперед ми, лікарі, прагнемо до того, щоб вагітність у жінки наставала природним шляхом».

Метод кріоконсервації яйцеклітин підштовхнув розвиток онкології

Однак життя підтверджує: не завжди це стається ніби за помахом чарівної палички: запланувала — завагітніла. Відтак вітчизняна медицина пропонує жінкам дедалі досконаліші допоміжні технології у сфері репродуктології. З останніх досягнень, які фахівці трактують як революційний прорив у медицині, — кріоконсервація (замороження) яйцеклітин і тканин яєчників. Цей метод допомагає стати мамами тим жінкам, які з певних причин відкладають вагітність.

Спробувати вітрифікацію (замороження яйцеклітин) 28–річній киянці Ірині довелося через проблеми зі здоров’ям. Молоду жінку, яка ще не має власної родини і дітей, незабаром очікує складна операція з приводу пухлини головного мозку. Нейрохірург німецької клініки, де лікується Ірина, порадив своїй пацієнтці вдатися до цього методу, який дозволить жінці в майбутньому народити здорову дитину. Відтак в одній iз київських клінік, що спеціалізується на репродуктології, жінка «законсервувала» холодом власні фолікули. Після повного одужання, отримавши «добро» лікарів, Ірина зможе планувати вагітність. За допомогою спеціальних технологій законсервовану яйцеклітину «розморозять», запліднять спермою чоловіка, від якого жінка хоче народити, і з допомогою технології ЕКО імплантують у порожнину матки. Якщо вагітність настане, жінка зможе виносити і народити малюка. Нині онкологи все частіше дають дозвіл на виношування дитини самою жінкою. Якщо ж з якихось причин це неможливо, тоді вдаються до програми сурогатного материнства — методу лікування безпліддя, який офіційно дозволений в Україні.

— Стрімкий розвиток онкології якраз і став поштовхом для розвитку методик збереження генетичного матеріалу жінки (яйцеклітин), — розповідає головний лікар–репродуктолог клініки «Мати і дитина», кандидат медичних наук Ельміра Абляєва. — Адже відомо, що деякі форми злоякісних пухлин, скажімо рак щитоподібної залози, виліковуються у 100% випадків. І після того людина живе до глибокої старості, може народити здорову дитину. За оцінками американської онкологічної асоціації, до 2020 року з кожних 200 жінок одна буде вилікувана від онкологічного захворювання, яке отримала в дитинстві. Донедавна ми часто стикалися з проблемою, коли у дівчат до 25 років, які отримали хіміо– чи радіотерапію, вичерпувався фолікулярний потенціал і вони не могли мати генетично рідних дітей. Сьогодні ці проблеми вирішуються.

Тканина зберігається, доки жінка повністю одужає

Майже 20 відсотків жінок, які сьогодні звертаються до методу вітрифікації, — це ті, що відкладають материнство «на потім» з особистих міркувань — навчання, кар’єра. Але переважно вирішальним фактором усе–таки є проблеми зі здоров’ям. Які етапи має пройти жінка, яка зважилася на такий крок? «Якщо ідеться про онкологічну хворобу, і стан пацієнтки дозволяє на місяць–два відкласти лікування, а з боку гінекології немає протипоказань, ми можемо провести так звану суперовуляцію, коли в менструальному циклі отримуємо замість звичного одного фолікула 10—15 яйцеклітин, — пояснює Ельміра Абляєва. — Отримані ооцити кріоконсервуємо. Якщо жінка заміжня, яйцеклітини можемо відразу запліднити і заморозити ембріони».

Але є ситуації, коли лікарі не мають змоги вдаватися до суперстимуляції, наприклад, у випадку з молодими дівчатками. Тоді постає питання кріоконсервації тканин яєчників. «Якщо пацієнтку чекає складне опромінення яєчників, головного мозку, що фактично вбиває фолікулярний резерв, їй проводять кріоконсервацію тканин яєчника. Це мікроскопічна методика, коли кубиками нарізається тканина, кріоконсервується на спеціальних решітках і зберігається у рідкому азоті при температурі мінус 196 градусів. Зберігатися такий матеріал може довго, аж доки пацієнтка остаточно одужає. Після цього їй трансплантують тканину власного яєчника».

Нині вітчизняні медики успішно опановують цю технологію. «У нашому холдингу зберігається кріоконсервована тканина яєчників семи пацієнток, — говорить Ельміра Абляєва. — Причини, які змусили жінок на такий крок, — рак шийки матки, дерматосаркома і рак крові. Поки що на території СНД немає випадків народження дитини після кріоконсервації яєчникових тканин, адже це метод абсолютно новий, а самі пацієнтки поки що лікуються. Але я впевнена: вже за 3–4 роки ми зможемо повідомити, що в Україні народилася дитина, яка була зачата в результаті кріоконсервації яєчникової тканини».

У світі ж уже зафіксовано 11 випадків народження здорових дітей після аутотрансплантації яєчників. Це методика найближчого майбутнього.

ДОВІДКА «УМ»

Кріоконсервація (замороження ) яйцеклітин — одна з найпрогресивніших репродуктивних технологій у світі. Ще кілька років тому вчені піддавали сумніву ефективність цього методу, оскільки при повільному заморожуванні частину яйцеклітин руйнували кристалики льоду. Повернути «до життя» вдавалося лише 50% ооцитів. Метод вітрифікації (надшвидкого замороження яйцеклітин), який винайшов японський учений, професор медицини Масагіше Куваями, підвищив шанс виживання яйцеклітин до 98%. Відомо, що у світі завдяки цьому методу народилося понад 400 дітей, зокрема в Росії — 11малюків. За даними медиків, у російських клініках сьогодні прогресує шість вагітностей, які настали після вітрифікації яйцеклітин. В Україні після такої процедури вже з’явилася на світ одна дитина.