Перше засідання уряду після свята демократії Прем’єр–міністр Микола Азаров, якому знову пророкують недовгий політичний вік, відкрив у поганому настрої, але з передвиборчою риторикою. «За два з половиною роки побудовано, реставровано і відремонтовано тисяча сто дитячих садочків і 6300 шкіл. У 2,4 раза збільшено допомогу при народженні дитини. Середній розмір пенсії порівняно з початком 2010 року виріс більш ніж на третину, або на чотириста гривень. Близько п’яти мільйонів вкладників «Ощадбанку» отримали поточного року компенсацію вкладів. І цю програму буде продовжено наступного року і далі. Товарообіг збільшується щороку приблизно на 20%. Тобто збалансовано зростає платоспроможний попит на внутрішньому ринку», — намагаючись не вдаватися у незручні економічні деталі, невідомо перед ким виправдовувався Микола Янович: чи то перед народом, який погарячкував і таки проголосував за його партію, чи то перед Президентом, який нині нібито розмірковує про переформатування уряду.
Утiм головний месидж від одного з очільників Партії регіонів мав бути політичним. І він таки прозвучав. Прем’єр–міністр України Микола Азаров чемно подякував спостерігачам, які не пошкодували особистого часу та приїхали у нашу чудову країну подивитися, як влада фальсифікує вибори. Очільник уряду зi звинуваченнями погодився — мовляв, фальсифікували, а що? «На жаль, вони завжди бувають на виборах. Особливо у такій великій державі, як Україна», — заявив Азаров. І зробив гарний реверанс у бік закордону: «Ми вдячні спостерігачам за ті об’єктивні зауваження, пропозиції та звернення щодо конкретних випадків, які допоможуть удосконалити практику демократичних виборів у майбутньому».
Але самовдосконалення для влади — не головне завдання. Бо критиканство нині не в пошані. «Водночас я хотів би застерегти від спекуляцій щодо критичних зауважень, які пролунали від окремих спостерігачів, — м’яко зауважив Прем’єр.— Та що їх окремі політичні сили намагаються використати для дискредитації вибору народу України». На його думку, махінації з протоколами робила не влада, а втомлені люди. «Ці люди напружено, часто без сну працювали кілька діб. Вони виконували важку і відповідальну роботу у стресовій обстановці», — поспівчував Азаров членам тервиборчкомів та пояснив, хто заважав нашій державі голосувати ще краще і ще правильніше: «Часто вони працювали під тиском, м’яко кажучи, неадекватних кандидатів та представників радикальних політичних сил». Іншими словами, нормальному життю у цій країні заважає опозиція. Принаймні в цьому переконана влада.
Але благородство переможців, навіть якщо це й перемога з мінімальним рахунком, — це риса, яку так просто не приховати. І Микола Янович Азаров вирішив простягнути свою руку. І не просто простягнути, а й подати її опонентам, тим, кого він спочатку затаврував, а потiм великодушно назвав «учорашніми опонентами». Дружба з Партією регіонів — i мала стати тим самим бонусом для партій, які взяли надто багато, як на думку влади, голосів на цих виборах. Щоправда, товаришувати з ПР треба з пошаною. В іншому разі... «Якщо ми зустрінемо деструктивний популізм і демагогію, то ми готові самостійно вирішувати проблеми розвитку нашої держави», — залякав усіх Прем’єр. Адже про вміння влади ті самі проблеми вирішувати свідчить стан економіки.