Голосуй за Україну!

25.10.2012

Я гордий iз того, що я — українець і маю честь належати до Української нації, тому не розумію людей, які соромляться своєї національності. Я щиро люблю Україну, український народ і вірю в його щасливу долю і Господнє благословення. З повагою ставлюся до людей інших національностей, які проживають в Україні, і дуже хочу, щоб вони теж шанували Україну — державу, громадянами якої вони є, у якій вони обiймають керівні посади в органах державної влади і нажили мільйоннi і мільярднi статки.

Але чим по суті є Верховна Рада, ви бачите самі. Якби вона була українським парламентом, щоб хоча половина депутатів були українцями­патріотами, ніколи не була б ратифікована «харківська угода Януковича — Медведєва», не підписувалися б кабальні для українського народу «газові угоди Тимошенко — Путіна», не було б антиукраїнського «мовного закону», не був би затверджений антинародний російсько­єврейський уряд Азарова та й, зрештою, Янукович не став би Президентом України.

Уважно ознайомтеся з виборчим списком так званої «об’єднаної опозиції», проаналізуйте діяльність «видатних» діячів «Батьківщини», їхню залежність від Путіна і архівів КДБ, зверніть увагу на національний і релігійний склад виборчого списку, і ви побачите, скільки там українців­патріотів. Чи зможуть вони забезпечити національне становлення України, повернення етнічним українцям національності, створення єдиної Української помісної церкви, вступ України до Євросоюзу і НАТО, денонсацію «харківських угод» і визнання недійсними та оскарження в європейських судах «московських газових угод»?

Сценарій, розроблений кремлівськими політтехнологами спільно з чинною владою, спрямований проти партії «Наша Україна» і особисто її лідера Віктора Ющенка. Прихід у Верховну Раду партії «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком для Кремля і особисто Путіна — дзвінкий політичний ляпас.

Щоб в Україні процвітали свобода слова і демократія, була побудована справедлива правова держава, утверджено громадянське суспільство, а громадяни були вільними господарями на своїй землі, потрібно зовсім небагато — щоб 78% українців, сущих в Україні, побудували національну державу й обрали українську владу. За нас, українців, цього не зробить ніхто!

Чому ми, українці, повинні переконувати українців голосувати за українців? Українці, прокиньтеся і сміливо скажіть своїм синам і донькам, онукам і правнукам: ти — Богом даний українець за національністю, душею і духом! Усвідомивши це, відчуєте себе вільними і гордими з того, що ми — українці! Адже не можна бути напіввільним чи напіврабом, напівукраїнцем чи напівхохлом. Вибирати — вам!

Дорогі українці! Кожна нація на своєму історичному шляху проходить знакові віхи, які є визначальними для її подальшого розвитку чи занепаду. Кожному народові історія дає шанс зберегти свою духовну силу, зміцнити історичне коріння і водночас можливість втратити минулі здобутки, змарнувавши героїчні зусилля цілих поколінь.

Саме тепер, у період тривожного політичного сьогодення, таку знакову віху проходимо ми. Нам, українцям, історія знову дає шанс (можливо, востаннє) — випробування на статус великої нації з глибинним історично­культурним корінням, щоб підтвердити святу Франкову віру в силу духу народу, який «засяє у народів вільнім колі», або вкотре повторити болюче Шевченкове: «Славних прадідів великих правнуки погані...».

То невже ми не здатні зробити свій гордий, гідний вибір — уперше в історії незалежної України обрати український національний парламент, в якому українців буде більшість! Сьогодні це не тільки наше природне право (як і кожної нації світу), а й наше зобов’язання перед Богом, нашими дітьми й онуками — обрати українську Верховну Раду. Саме так чинять народи, які поважають себе. Світовий досвід свідчить: лише тоді держава є успішною, коли нею керують жертовні націоналісти­патріоти, здатні поступитися власними амбіціями, забути особисті образи та власні інтереси заради добробуту нації.

Якось японського дипломата запитали, чого бракує Україні для розквіту, як Японії. Він відповів: «Націоналізму. Бо це вищий рівень патріотизму, коли ти все робиш задля блага країни». А в нас багато хто любить не Україну в собі, а себе в Україні й її багатства. В’ячеслав Чорновіл наголошував: «Україна починається з тебе!».

Колись українську націю врятувало Шевченкове слово — слово Великого Українця з українським духом і невимірною душею. Тож, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, пам’яттю мільйонів українців, які впродовж тисячоліть вірили, боролися і вмирали за ідеали вільної, незалежної, соборної України, перед нинішніми і майбутніми поколіннями, ми, українці, зобов’язані обрати національну Верховну Раду України!

Українці! Настав час голосувати не за партійних лідерів, артистів чи спортсменів, а за програми політичних партій, які мають ідеологію, що відповідає прагненням української нації. Поділяєте нашу програму, її ідеї, наш світогляд — голосуйте за партію «Наша Україна» (№14 у бюлетені для голосування). Якщо до вподоби гасла і соціальні обіцянки­цяцянки інших партій — голосуйте за них. Це — ваш вибір, і потім годі скаржитися. Народ скаже, як зав’яже: бачили очі, що купували — тепер їжте, хоч повилазьте!

Шановні українці, 28 жовтня ми будемо складати іспит на національну зрілість. Проголосувавши за патріотичне об’єднання «Наша Україна», ми успішно його складемо, станемо українцями за національністю, душею і духом, спільно почнемо становлення української нації, будівництво громадянського суспільства, національної держави, у якій будемо вільними господарями на рідній землі. Українці, лише від нас залежить доля нашої рідної солов’їної мови і Української державності! Не забувайте: чия мова — того і влада, і держава.

Дорогі українці, пам’ятайте: перемогти темні сили можливо лише за допомогою рідних світлих сил. Цим словам понад півтори тисячі років. Лише здоровий (без крайностей і фанатизму) український націоналізм здатний відродити націю, зберегти Україну та забезпечити її духовний та економічний розвиток!

Переконаний, що за вашої підтримки партія «Наша Україна» (№14) пройде до парламенту і гідно представлятиме українську націю, відстоюватиме національні інтереси держави Україна та українців.

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України,
народний депутат України
ІІ—VI скликань, генерал­лейтенант
  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>