«Життя продовжується». Як у київському пансіонаті переосмислили догляд за людьми похилого віку
Київ останніх років — це місто, що біжить. Ми звикли до високого темпу, дедлайнів та нескінченних списків справ. >>
Побачити мистецтво з–за лаштунків
25.10.2012
На посаді завідувача літературною частиною Харківського театру опери і балету імені Миколи Лисенка доктор мистецтвознавства Олександр Чепалов працює майже сорок років. Отож замахнутися на книгу, в якій би були зафіксовані найцікавіші моменти історії цього жанру в Харкові, він не лише мав повне право, а й зобов’язаний був це зробити. Свою монографію Олександр Чепалов назвав «Записки «привиду опери». Де «привид опери», треба розуміти, — це сам автор... Своя людина в театрі, яка водночас стоїть ніби трішки осторонь, за лаштунками, і ретельно занотовує все, що відбувається на сцені.
Часовий діапазон, який охоплює книга, — від кінця ХІХ століття і до наших днів. Героями «Записок...» стали видатні артисти минулого: Іван Козловський, Борис Гмиря, Микола Манойло, Юрій Кипоренко–Доманський, а також ті, хто збирає аншлаги в Театрі імені Лисенка сьогодні. «Записки...» багато ілюстровані — на 256 сторінках видання вміщено близько півтисячі фотографій. При цьому вона не виглядає аж занадто пафосно — цікаві факти тут викладені компетентно і доступно.
До речі, мистецтвознавчі книги нині — величезна рідкість. Остання, присвячена Харківському театру, була видана понад півстоліття тому. (Серед її авторів був і відомий фізик Кирило Милославський). Тож книга Чепалова заповнила цей інформаційно–бібліографічний пробіл. Вистава, як відомо, живе дуже недовго, а факт її існування, яким скористаються наступні покоління, можна зафіксувати саме в таких виданнях.
