Розступіться, син у депутати йде!

Потрапивши у місто Слов’янськ, що за сотню кілометрів від Донецька, кожен помітить: місто переслідує образ однієї людини. Кандидат від Партії регіонів по 47–му виборчому округу, син Прем’єра Олексій Азаров буквально захопив інформаційний простір міста. Крім білбордівських гасел і обіцянок покращення, 41–річний «регіонал»–мажоритарник, який останні роки мешкав переважно в Австрії, за кілька місяців перетворився на активного благодійника: презентує соціальні ініціативи (але профінансовані переважно самими платниками податків), привозить на округ посадовців центрального рівня, разом iз «губернатором» Андрієм Шишацьким проводить свята газифікації на селі, перший приносить місцевим жителям свіжі новини про додаткове фінансування лікарень... Спостерігачі та громадські активісти від опозиції свідчать: діяльність Азарова–молодшого має всі ознаки підкупу виборців.

«Азаров працює під егідою громадської організації «Ініціатива Олексія Азарова «Наш регіон», зареєстрованої напередодні виборів, від імені якої громадяни отримують товари та послуги. Під час запуску газогону у селі Андріївка Слов’янського району співробітники газових служб від імені Азарова–молодшого отримали мобільні телефони. Громадська організація розпочала соціальний проект «Здоров’я нашого регіону», в межах якого відбуваються виїзди лікарських бригад у різні територіальні громади. Цей проект позиціонується як безкоштовна можливість для громадян отримати діагностичні медичні послуги. Також є підстави стверджувати, що у 47–му окрузі агітатори розносили по будинках виборців похилого віку продуктові набори з агітацією за Олексія Азарова, — говорить у коментарі «УМ» Олександр Клюжев, керівник аналітичних програм ВГО «Комітет виборців України». — Він позиціонує себе як повноцінний представник місцевої влади».

Хоча завдяки «ефективній взаємодії» місцевих органів влади, партійних організацій та кандидатів–мажоритарників адмініс­тративними перевагами користуються всі кандидати від Партії регіонів на Донеччині, син Азарова має особливий привілей — прикрашатися міністерським почтом. Чим ближче до виборів, тим частіше він фігурує на своїй мажоритарній вотчині у супроводі міністрів, «робочі візити» яких навіть на папері прописуються як «VIP–агітація». Газета «Слов’янська правда» повідомляє, що 15 жовтня Азаров супроводжував міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який вперше відвідав Слов’янськ, зустрівся з викладачами та студентами місцевих навчальних закладів, пообіцяв подальше покращення. Табачник у паперах організаторів був прописаний як «VIP–агітатор». Через два дні після цього син Прем’єра опинився в компанії міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолія Близнюка, разом з яким відвідав «Хімік» — мікрорайон особливої уваги».

Суди не визнали більшість судових позовів конкурентів Олексія Миколайовича з приводу непрямого підкупу ним виборців. Як розповів пан Клюжев, Донецький окружний адміністративний суд розглядав справу щодо дарування місцевим учням шкільної форми й ранців і постановив, що школярі не є виборцями, тому ініціатива кандидата Азарова щодо них не може вважатися підкупом. Хоча на Одещині, наприклад, нардепа Давіда Жванію за те саме визнали винним у непрямому підкупі.

МЕТОДИ ЗБАГАЧЕННЯ

Як з’ясував журналіст «Української правди» Сергій Лещенко, син Миколи Азарова не просто проводить виборчу кампанію, профінансовану коштом платників податків. Завдяки «чорним дірам» державного бюджету він отримав пряму фінансову допомогу з бюджету на розвиток сімейного бізнесу — такого собі «Виробничо–комерційного підприємства Металіст», що розташовується в Макіївці Донецької області. У ньому 50% належить австрійській кампанії «Гарда», 31% — британській офшорній кампанії–«пустишці» «Овертакс менеджмент». Два роки тому на підставі конкурсного відбору «Металіст» отримав від Української держави 3,283 млн. грн. на розвиток. При цьому директором австрійського офшору числиться дружина Олексія Азарова, невістка діючого Прем’єр–міністра Лілія Фатхуліна–Азарова.

На цьому перелік дивовиж не завершується. У листі з Держінвесту сказано, що «Металіст» був визначений переможцем відбору та отримав 3,3 млн. грн. компенсації за проектом «Придбання автоматичної установки для виготовлення сталевих труб 18–76 LM 70 HF». Це було у 2010 році. Водночас, за повідомленням на сайті самого «Металіста», «новый импортный высокотехнологичный трубный стан LM 70 HF был введен в эксплуатацию в декабре 2008 года». Тож, виходить, «Металіст» за часів прем’єрства Азарова отримав мільйонну бюджетну допомогу на проект, реалізований ще за два роки до того.