Літо цього року буде холодним, прогнозує Гідрометцентр. А ось обсяги продажу пива від цього ніяк не зменшаться, передрікає генеральний директор асоціації «Укрпиво» (яка виробляє 70 відсотків вітчизняного пива )Галина Коренькова. За її словами, цього року українські пивовари випустять 190 мільйонів декалітрів пива, що в «пляшковому еквіваленті» дорівнює 950 мільйонам півлітровок. Це на 12 відсотків більше, ніж минулого року. Збільшення виробництва солодового напою, на думку експертів ринку, пов'язано з уведенням в експлуатацію нового заводу компанії Baltic Beverages Holding, який нещодавно розпочав роботу на Київщині. Друга не менш вагома причина — зростання споживання на внутрішньому ринку та збільшення обсягів експорту.
А ось із цукром усе складається не настільки добре. Так, за прогнозами асоціації «Укрцукор», які озвучив заступник генерального директора Петро Борисюк, обсяги переробки цукрового буряку, відповідно, і виробництво цукру, зменшаться до півтора мільйона тонн. Проте це все одно більше, ніж цьогорічне виробництво — 1,45 мільйона тонн. Дорожчати цукор не буде, адже, за словами Петра Борисюка, стабільність цін забезпечать достатні запаси цукру на внутрішньому ринку: перехідні запаси до нового цукрового сезону становитимуть 480 тисяч тонн.
А щоби більше розвивати вітчизняне виробництво цукрового буряку та стимулювати вирощування цієї культури, його необхідно дотувати, впевнені в асоціації «Укрцукор». Гроші ж на дотації можна вирахувати з тих, які отримують від продажу квот на пільговий імпорт цукру-сирцю. Цього року, наприклад, Україна реалізувала на аукціоні квоту на завезення 125 тисяч тонн сирцю за 7,5 мільйона євро. За даними НАСУ, зараз механізм дотування знаходиться в стадії розробки.
«Масні» 17 відсотків
Додаткових вливань із держбюджету вимагають олієжирові підприємства. Асоціація «Укроліяпром» пропонує спрямувати на розвиток виробництва олійних культур кошти, що надходять від сплати 17-відсоткового експортного мита на соняшник. (Три роки тому мито на експорт соняшнику було знижене з 23 до 17 відсотків). За словами заступника генерального директора асоціації Сергія Капшука, із цих коштів можуть бути профінансовані заходи, спрямовані на підвищення врожайності насіння соняшнику, на розвиток інших олійних культур, наприклад сої та ріпаку.
Державна акціонерна компанія «Хліб України» позбувається зерна минулорічного урожаю. Так, ДАК уклала контракт на експорт 250 тисяч тонн фуражного ячменю та пшениці урожаю 2004 року. Про це повідомив голова ДАК Віктор Бондаренко. Ціни, за якими зерно вивозитимуть за кордон, у компанії не уточнили. Тим часом ДАК готується продавати зерно вже і нового, ще не зібраного, врожаю. За словами голови компанії, потенційні покупці фуражного ячменю та пшениці (а саме їх Україна може дозволити собі продати на зовнішніх ринках) — арабські країни. За прогнозами аналітиків аграрного ринку, експорт зерна цьогорічного врожаю в новому маркетинговому році (який розпочався 1 липня) може становити від 6,3 до 7,6 мільйона тонн. З них пшениці, в основному фуражної, — 2,5 — 3 мільйони тонн, 2,5 мільйона тонн ячменю. Продавати зерно Україна буде, як і раніше, до Південної Африки, Близького Сходу та європейських країн.
А тим часом державний резерв України готується закупити півтора мільйона тонн зерна нового врожаю за ціною, не нижчою за 800 гривень за тонну. Таке доручення дав Прем'єр-міністр України Віктор Янукович. Стільки ж за обсягом збіжжя буде закуплено і до регіональних фондів. За словами Януковича, це половина від того, що треба заготовити державі в цілому.
Загалом урожай зернових в Україні очікується у півтора раза більший за минулорічний — 35 мільйонів тонн проти 20,2 мільйона, зібраних 2003 року. У п'яти областях жнива вже розпочались, проте, за прогнозами міністра аграрної політики Віктора Слаути, їх темпи можуть затягнутись через дощову погоду, що очікується в липні.
Ще влітку уряд Віктора Януковича пообіцяв: з першого листопада 2007 року всі продукти, які містять понад 0,9 відсотка модифікованих генів, матимуть відповідну позначку на упаковці. Щоб кожен покупець міг зробити свій вибір: придбати товар безпечніший для здоров’я чи дешевший. >>
Серед легенд давніх ацтеків є історія про чарівну богиню Сефру, чию красу можна було порівняти лише з родючістю землі й сяйвом чистого золота. Її голос був м’якший від найтоншого шовку, а навколо неї поширювався аромат солодкого какао... Саме Сефра подарувала ацтекам дерево, яке вожді відразу ж назвали «Теоброма какао», що в перекладі означає «їжа богів». >>
До повідомлень про подорожчання основних продуктів харчування українці звикли давно. Минулого року неприємно «порадували» ціни на хліб, борошняні вироби та крупи, цього року перед травневими святами злетіли вгору ціни на м'ясо, та так і не опустились. Цікаво, як на цьому тлі народ сприйме заяву голови Державного департаменту продовольства Євгена Лаврова про те, що до кінця цього року ціни на продукти харчування підвищуватись не будуть? >>
Протистояння між компанією «Українські макарони», яка випускає макаронні вироби під назвою «Тая», та відомою українською співачкою Таїсією Повалій має несподіване продовження. Як уже повідомляла «УМ», Господарський суд Києва своєю ухвалою заборонив ТОВ «Українські макарони» використовувати торгову марку «Тая» для виробництва макаронів. У свою чергу, підприємство вже подало скарги на рішення суду в Апеляційний суд столиці (за законом, Апеляційний суд повинен розглянути скарги впродовж двох місяців із дати надходження). Тепер же компанія найближчими днями планує подати позов про захист честі й гідності колишнього директора Хмельницької макаронної фабрики Таїсії Бухтіярової, іменем якої і було названо продукцію підприємства. «Позов буде подано у відповідь на рішення Київського господарського суду від 28 травня цього року», — каже адвокат ТОВ «Українські макарони» Олег Дроздович. >>
«Від таких акцизів вино закисає!» — одне з гасел, з яким винороби та виноградарі стояли під стінами Верховної Ради в надії, що парламентарії одумаються і внесуть зміни у вбивчий для галузі закон. Минулого тижня депутати ухвалили зміни до бюджету-2004, де лише одним непомітним рядком прописувалось збільшення ставок акцизного збору на деякі види виноробної продукції. >>
На яку безпеку в державі звертають найбільше уваги? На ядерну, збройну, безпеку праці, життєдіяльності. А безпека харчових продуктів чомусь якщо не на останньому, то на передостанньому місці. Тим часом газетні шпальти рясніють повідомленнями про масові отруєння молочними продуктами, овочами, грибами. Звичайно, на кожному підприємстві, що займається виготовленням продуктів харчування, існує служба перевірки продукції на якість, санітарію та гігієну. Проте що нашому добре, то німцю — харчове отруєння у прямому сенсі. Тобто вимоги, які висуваються до безпеки українських харчів, можуть зовсім не брати до уваги інші країни, і навпаки, те, на чому найбільше наполягають іноземні виробники, Україна може ігнорувати. Таким чином, при торговельному обігу продуктів харчування не уникнути проблем. >>
