Жнивно-цінові війни

08.07.2004

      До повідомлень про подорожчання основних продуктів харчування українці звикли давно. Минулого року неприємно «порадували» ціни на хліб, борошняні вироби та крупи, цього року перед травневими святами злетіли вгору ціни на м'ясо, та так і не опустились. Цікаво, як на цьому тлі народ сприйме заяву голови Державного департаменту продовольства Євгена Лаврова про те, що до кінця цього року ціни на продукти харчування підвищуватись не будуть?

      «Ми вважаємо, що збільшення цін на продовольчому ринку до кінця року не буде», — сказав головний «харчовик» у присутності керівників усіх українських асоціацій та об'єднань виробників харчової промисловості. Євген Лавров відзначив, що нині на внутрішньому ринку харчів усе настільки стабільно, що немає навіть передумов для подорожчання. Слід гадати, прес-конференція була присвячена річниці підняття цін на продовольчі товари, оскільки «хлібний бум» минулого року розпочався якраз наприкінці червня. Цього ж року подорожчали енергоносії, газ, але це, якщо вірити офіційним даним, ніяк не дестабілізує продовольчу цінову ситуацію.

      Проте на деяких галузях це все ж таки позначилось. Наприклад, зараз особливо настійливо говорять про «неподорожчання» хлібопекарі. Але простежується парадокс: вона на борошно наче знизились (по регіонах ціна коливається від 1,54 до 2,17 гривні за кілограм борошна вищого гатунку), а на хліб і борошняні вироби – ні. І не знизяться до кінця року. Саме так слід сприймати слова генерального директора об'єднання підприємств пекарної галузі «Укрхлібпром» Олександра Васильченка: «Ми не очікуємо ні підвищення, ні зниження цін на хліб». Він тут же пояснив, що подорожчання енергоносіїв якраз і знівелювало здешевлення борошна. Ціни на хліб, що встановились зараз, хлібопекарі вважають найоптимальнішими.

      А раз усіх усе влаштовує, ціни можна не варіювати. На зерно в тому числі, вважають офіційні структури. А от фермери думають інакше. Зовсім недавно вони змушені були проводити акції протесту проти значного подорожчання пального. Зараз ситуація відносно стабілізувалася і ціна на дизпаливо (яке заливають у сільськогосподарську техніку) у всіх регіонах перебуває у межах до двох гривень, утім і це  на 15—20 відсотків більше, ніж було до подорожчання. Тоді фермери погрожували пікетувати облдержадміністрації та перекривати під'їзні дороги до приміщень органів влади. Тепер вони переймаються з іншого приводу і погрожують роздати вирощене цього року зерно людям або зсипати в море, якщо закупівельні ціни на нього будуть меншими за 850 гривень за тонну пшениці третього класу. Таку граничну межу встановили на нараді Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Цю цифру вони мотивують тим, що собівартість зерна нового урожаю складає 500—540 гривень за тонну, а ще при продажу слід врахувати 20 відсотків ПДВ. Від 850 гривень він складе 170 гривень. Віднімаємо від кінцевої ціни собівартість і ПДВ, і виходить 140—180 гривень чистого прибутку на тонні. Це ті обігові кошти, що мають бути спрямовані на осінньо-польові роботи та мінімальне оновлення матеріально-технічної бази.

      Іншої думки дотримуються офіційні зернові спеціалісти. «Фермери, які хочуть продавати по 850 гривень, можуть казати і по тисячі, і по дві, — каже голова ДАК «Хліб України» Віктор Бондаренко. — Це, може, хтось так хоче». Отже, не бачити фермерам бажаної ціни, як власних вух без дзеркала. 780 — реальна ціна пшениці третього класу, вважають у ДАК, який, до речі, є державним агентом із закупівель. Цього року і «Хліб України», і Державний резерв мають наміри закуповувати збіжжя  безпосередньо у сільгоспвиробників. «Якщо ринкова ціна буде нижчою від 780 гривень — на скільки грошей вистачить, стільки закуповувати і будемо», — заявив Віктор Бондаренко. А з цим фермери, як би не хотіли, вже нічого не зроблять, адже внутрішня ціна на зерно цілком залежить від зовнішніх чинників, зокрема від ціни на світовому ринку. Проте таки слід очікувати фермерських протестів одразу після жнив. А якщо серйозність їхніх намірів підтвердиться ділом — не укладати трейдерам експортних контрактів, та й про зниження цін на хліб у такому випадку не варто мріяти.

Марина БАЛАБАН.

Ігор СВАЧІЙ.

  • Беріть ковбаску з риб’ячою головою!..

    Ще влітку уряд Віктора Януковича пообіцяв: з першого листопада 2007 року всі продукти, які містять понад 0,9 відсотка модифікованих генів, матимуть відповідну позначку на упаковці. Щоб кожен покупець міг зробити свій вибір: придбати товар безпечніший для здоров’я чи дешевший. >>

  • Балада про шоколад

    Серед легенд давніх ацтеків є історія про чарівну богиню Сефру, чию красу можна було порівняти лише з родючістю землі й сяйвом чистого золота. Її голос був м’якший від найтоншого шовку, а навколо неї поширювався аромат солодкого какао... Саме Сефра подарувала ацтекам дерево, яке вожді відразу ж назвали «Теоброма какао», що в перекладі означає «їжа богів». >>

  • Бухгалтер, cпiвачка i пiдсудна вермiшель

    Протистояння між компанією «Українські макарони», яка випускає макаронні вироби під назвою «Тая», та відомою українською співачкою Таїсією Повалій має несподіване продовження. Як уже повідомляла «УМ», Господарський суд Києва своєю ухвалою заборонив ТОВ «Українські макарони» використовувати торгову марку «Тая» для виробництва макаронів. У свою чергу, підприємство вже подало скарги на рішення суду в Апеляційний суд столиці (за законом, Апеляційний суд повинен розглянути скарги впродовж двох місяців із дати надходження). Тепер же компанія найближчими днями планує подати позов про захист честі й гідності колишнього директора Хмельницької макаронної фабрики Таїсії Бухтіярової, іменем якої і було названо продукцію підприємства. «Позов буде подано у відповідь на рішення Київського господарського суду від 28 травня цього року», — каже адвокат ТОВ «Українські макарони» Олег Дроздович. >>

  • Винна чи невинна?

    «Від таких акцизів вино закисає!» — одне з гасел, з яким винороби та виноградарі стояли під стінами Верховної Ради в надії, що парламентарії одумаються і внесуть зміни у вбивчий для галузі закон. Минулого тижня депутати ухвалили зміни до бюджету-2004, де лише одним непомітним рядком прописувалось збільшення ставок акцизного збору на деякі види виноробної продукції. >>

  • Під одну гребінку

    На яку безпеку в державі звертають найбільше уваги? На ядерну, збройну, безпеку праці, життєдіяльності. А безпека харчових продуктів чомусь якщо не на останньому, то на передостанньому місці. Тим часом газетні шпальти рясніють повідомленнями про масові отруєння молочними продуктами, овочами, грибами. Звичайно, на кожному підприємстві, що займається виготовленням продуктів харчування, існує служба перевірки продукції на якість, санітарію та гігієну. Проте що нашому добре, то німцю — харчове отруєння у прямому сенсі. Тобто вимоги, які висуваються до безпеки українських харчів, можуть зовсім не брати до уваги інші країни, і навпаки, те, на чому найбільше наполягають іноземні виробники, Україна може ігнорувати. Таким чином, при торговельному обігу продуктів харчування не уникнути проблем. >>