Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Володимир Талашко.
Відомого кіноактора, народного артиста України, лауреата Комсомольської премії ім. Миколи Островського Володимира Талашка добре знають українські кіно- і телеглядачі. Пам'ятають його старшого лейтенанта Скворцова з популярного фільму «В бій ідуть тільки «старики», китобійця-гарпунера Неда Ленда з телестрічки «Капітан Немо», відчайдушного міліціонера Басаргіна з телесеріалу «Народжена революцією», січового поручника з «Таємниці святого Юра», підполковника Русанова з картини «Якщо ворог не здається...», мужнього мента Тополю з фільму «Таємниця червоної ртуті» — героїв сильних, надійних, переконаних у своїй правоті. Шанують Талашка кінематографісти-пенсіонери за неспокій, сердечність і вчасну допомогу — він багато років очолює комісію соціального захисту Спілки кінематографістів України; поважають молоді театральні діячі: вже десять років він — на чолі журі Молодіжного творчого конкурсу театральних колективів. Люблять свого педагога і студенти кінофаку Київського державного університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого, де він працює ось уже майже десять років.
— Професія дикторів і телеведучих для нашого вузу зовсім нова, але я переконаний, що мої вихованці мають бути насамперед талановитими, вправними, професійними артистами. Про це ми думали iз завідуючим кафедрою Василем Ілляшенком, відомим кінорежисером-довженківцем, при відборі з абітурієнтів майбутніх студентів, над цим я працюю з ними ось уже третій рік, — каже Володимир Дмитрович.
До заліків курс завжди готується серйозно, власноруч виготовляючи костюми, реквізит, декорації, самотужки видруковуючи концертні програмки, придумуючи тексти й художнє оформлення... Девізом заліку з акторської майстерності за II курс обрали слова: «О, музо, будь благословенна, у вирі таємничому світи...» Не можна було не помітити щире, майже відчайдушне бажання всіх восьми вихованців (сім дівчат і хлопець) довести викладачам і глядачам, що вони вже схопили і засвоїли ази акторської техніки, освоїли сценічну пластику й почали орієнтуватися у таємничому вирі індивідуального лицедійства. Вихованці Талашка розіграли інсценізовані уривки з таких творiв, як «Яма» Купріна, «Весілля Фігаро» Бомарше, «Приборкання непокірливої» Шекспіра, «Варвари» Чернявського, «Кін IV» Горіна та ін. Показали дві відеороботи «Се ля ві» за книгою Паніча «Я тільки записую» та «День народження», зняту на природі всім курсом.
Пишаючись здобутками своїх вихованців, Володимир Дмитрович відзначив, що його студенти у березні 2003 року влаштували в Будинку актора академвечір і зробили два прямих ефіри на радіо, що Світлана Зубченко знялась у головній ролі у фільмі «Один у полі — воїн» (кіностудія «Захід-фільм») Тетяна Бура виконала роль принцеси у мюзиклі «Бременські музиканти» й затверджена ведучою програми «Феєрія життя» на Першому національному, Катерина Брайковська озвучила кілька фільмів на «Укркінохроніці», а Костянтин Мельник став диктором радіоновин на «Всесвітній службі радіо «Україна».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>