Довгоочікувана зустріч у верхах пройде у Гаазі (позаяк нині Нідерланди головують в Євросоюзі). Довгоочікувана — бо планувалося, що саме під час цього саміту буде затверджено План дій Україна—ЄС, термін оприлюднення якого відкладали вже кілька разів. Але не пощастить і сьогодні. «Повний документ на саміт не буде винесено, не буде він також виділений окремим пунктом програми, хоча обговорення на найвищому політичному рівні очікується», — повідомив один високопосадовий український дипломат.
План дій — це документ, який регламентуватиме українсько-європейські стосунки найближчі три роки, якраз до завершення дії Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), що набула чинності 1998 року. Згідно з концепцією «сусідства», План укладається з країнами, які не мають перспективи стати членом ЄС у найближчому майбутньому, тому Київ мусить віднайти проміжну між УПС та членством форму відносин. У МЗС кажуть, що головне не дата прийняття Плану дій, а його дієвість. А це означає, що у Плані мають бути порушені три проблеми: укладення нової посиленої угоди (замість претензій на асоційоване членство), створення зони вільної торгівлі, що підготує Україну до доступу до внутрішнього європейського ринку (загальновідома обіцянка ЄК, закладена у посланні «Ширша Європа — Сусідство»), а також лібералізація візового режиму. Надзвичайно цікавим виглядає термін «посилена угода», запропонований українськими дипломатами. Це, як вони пояснюють, «угода про асоціацію зрозумілого європейського типу», але чіткіший її зміст окреслюватиметься, коли ЄС і Україна досягнуть принципової згоди щодо можливості взагалі існування такої форми співпраці з Союзом.
Нагадаємо, що тривалий двомісячний «тайм-брейк» у переговорах про План дій був узятий Брюсселем — ЄС зажадав детальнішого ознайомлення з проектом цього документа. Відтак Київ отримав оновлений текст, у якому було змінено вступ. Але той варіант, який наразі існує, здається, задовольняє українську сторону, хоча досягати свого, як зізнався один дипломат, було складно. Один зі спірних пунктів — поняття про спільну власність, тобто домовленість, щоб розробка і відповідальність за реалізацію Плану дій лягала і на Київ, і на Брюссель. У коридорах МЗС ще дзвенять звинувачення окремих єврокомісарів, що Україна недостаньо зробила, щоб наблизитися до Європи (хоча, як ми бачимо останнім часом, зовнішню політику України роблять не на Михайлівській площі, а на Банковій вулиці).
Очікується, що українська сторона закінчить опрацювання Плану дій наприкінці липня. За цей час усі країни-сусіди ЄС повинні узгодити із Брюсселем свої Плани, оскільки восени ці документи має ухвалити Рада Євросоюзу. За даними брюссельського інтернет-видання EUobserver, процес українсько-європейського порозуміння гальмують Бельгія, Франція, Люксембург та Нідерланди, які виступають проти поглиблення інтеграції з Україною. Тоді як нашими симпатиками виступають Великобританія, Польща, країни Скандинавії та Балтії. Великою мірою дається взнаки не тільки песимізм стосовно України згаданих держав, які є «мотором Європи», а й очікування ними на результати переломних для долі нашої країни президентських виборів. Тобто Україна сьогодні навряд чи почує щось новіше за озвучені на стамбульському саміті НАТО сентенції про важливість чесних і демократичних виборів.
ЄС на саміті в Гаазі представлятимуть прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде, високий представник ЄС Хав'єр Солана, президент Єврокомісії Романо Проді, комісар у зовнішньополітичних справах Кріс Паттен. Українську делегацію на чолі з Президентом Леонідом Кучмою представлятимуть міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та перший віце-прем'єр Микола Азаров.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
