Косий погляд цариці полів

Україна, схоже, збере непоганий урожай кукурудзи. Як заявляє президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Лісітсса, враховуючи ріст врожайності за останні десять років, Україна займає перше місце у світі серед основних країн–експортерів. «Щороку збільшується врожайність на 230 кг/га. У жодній країні світу такого не відбувається. Якщо ця тенденція продовжиться і надалі, врожайність кукурудзи зросте мінімум ще на 2,5 т/га».

Цей факт — особливо на тлі неврожаю у США, які раніше активно експортували цю культуру по світу, — звернув багато зацікавлених поглядів у бік нашої батьківщини. Причому найуважніше за процесом зростання врожайності спостерігають у регіоні, який відзначається найвищим рівнем споживання, — на сході. Невдозі уряд планує підписати угоду з Китаєм про отримання кредиту на три мільярди доларів в обмін на поставки кукурудзи до Піднебесної. У Мінагрополітики заявляють про неабияку привабливість китайського ринку для нашої країни. З одного боку, ринок цей фактично безмежний, з другого — раніше ми не експортували у КНР сільгоспкультури. А Пекін, у свою чергу, вперше використовує схему «кредит взамін продовольства». Раніше за такою схемою КНР працювали з Венесуелою — давали кошти в обмін на нафту.

«Китай просить близько 3 млн. тонн кукурудзи на рік, ми постачатимемо її за ринковими цінами, встановленими на момент експорту», — пообіцяв міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. В Україні в 2012 році очікують зібрати 20 млн. тонн кукурудзи, тому експортувати зможуть більше половини врожаю. А за рахунок кредитних коштів чиновник планує підняти вітчизняний АПК. Відтак інвестиції підуть на придбання китайських сільськогосподарських технологій, гербіцидів і пестицидів, зокрема на закупiвлю китайських засобів захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур, сільськогосподарської техніки та продукції, продаж українських злакових культур Китаю, будівництво заводу засобів захисту рослин, переробку органіко–мінеральних добрив тощо.

Скептиків насторожують деякі неоприлюднені деталі контракту. «Я не можу погодитися з тим, що нібито добре, що ми беремо у китайців понад 6 мільярдів доларів. Ми повинні розуміти, що Китай так просто не дає гроші. Те, що він нам дав — це зв’язані кредити: він їх дає під свою робочу силу, під свої технології, він завозить сюди своє обладнання», — каже експерт Олег Соскін.

Услід за Китаєм бажання почастуватися вітчизняним поп–корном висловила Японія. Японських бізнесменів цікавлять широкі можливості нашої країни у виробництві зернових, зокрема вирощуванні кукурудзи, на родючих українських землях. Простіше кажучи, Токіо хоче вирощувати на українських чорноземах кукурудзу і завозити її собі в країну. Україна, у свою чергу, пропонує Японії як високотехнологічній країні інвестувати в українську землю. За цим же китайським сценарієм.