Обжинки за сигналом «джіпіес»

Технологія мінімального обробітку землі хоча вже тривалий час викликає суперечки в аграріїв та експертів сільського господарства, але, за статистикою, цей метод обробітку ґрунтів завойовує все більшу популярність у світі. В Україні ж за такою методикою працюють близько десяти підприємств: це великі агрохолдинги, які мають не менше 50 тисяч гектарів землі. Малому та середньому бізнесу ця технологія поки ще не по кишені: точне землеробство — задоволення не з дешевих. Спочатку на обладнання спеціальної лабораторії з вивчення ґрунту, установку метеостанцій та приладів дослідження землі потрібно витратити не менше одного мільйона доларів. А на техніку — ще більше у кілька разів. Натомість завдяки великим урожаям дороге обладнання окупиться вже за два роки. У свою чергу, рентабельність бізнесу зросте на 20%.

Союз почав, Америка продовжила

Експерти пояснюють: шлях до системи точного землероб­ства складається з п’яти кроків. Перший — це створення електронної карти всього господарства. Другий — проведення проб ґрунту на глибині до 30 сантиметрів, третій — диференційо­ване внесення азотних добрив, четвертий — заплановане внесення добрив за отриманими раніше координатами. І, нарешті, п’ятий крок — це складання карти врожайності після збирання врожаю.

У СРСР, до речі, точне землеробство було одним iз державних пріоритетів, але після розпаду Союзу роботи припинили. А за кордоном тему продовжували розробляти. Найбільших успіхів досягли США. Сьогодні точне землеробство займає там 80% усіх площ. Вслід за Америкою темою зацікавилися у Західній Європі. Так, німці перевели на систему точного землеробства 35% своїх земельних угідь, французи — 15%. Популярне воно також у Голландії, Австрії, а також Казахстані, Індії, Китаї і навіть у Росії.

За словами фахівців, ефект від введення точного землеробства подвійний. По–перше, економить 30—40% добрив, а по–друге, ґрунти не перенасичуються хімічними елементами. Як зазначає генеральний директор компанії «Дружба–нова» Сергій Гайдай, екологічний ефект точного землеробства зумовлений тим, що завдяки цій технології аграрії завжди знають, які процеси відбуваються у ґрунті. І тому не перевитрачають ні мінеральнi добрива, ні пестициди. «Ми вносимо їх таку кількість, яка необхідна для розвитку тієї чи іншої культури для отримання планового врожаю. Те, що вноситься, не вимивається й не випаровується, а повністю засвоюється рослинами. Основна мета не у збільшенні врожайності. Це збільшення обсягів економічно обґрунтованого врожаю. Тобто ми намагаємося ефективно використовувати кожну ділянку поля», — пояснює Гайдай. Вклавши у впровадження технологій точного землеробства три мільйони доларів, «Дружба–нова» за два роки зекономила десять мільйонів — вирощуючи кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю тощо.

Втілювати в життя технологічні напрацювання допомагає ціла низка інновацій. Це і складання електронних карт рельєфу, вимірювання твердості полів, аналіз складу ґрунтів і навіть отримання знімків площ iз супутника. Так і родючість щорічно збільшується, а з нею і врожайність. А завдяки впровадженим технологіям підвищується і кількість органічної речовини в ґрунті. В середньому на 3–4%.

Більше вклали — більше заощадили

«Усі звикли на полях бачити газончики та акуратні грядочки, — сміється Сергій Гайдай, показуючи на земельну ділянку, — а тут такого немає». Поле, яке показують журналістам, і справді має непрезентабельний вигляд. Рiч у тiм, пояснює господар, що тут нещодавно працювала машина, яка вносила фосфор, калій та азот у вузьку смугу з міжряддям 70 см. Наступного року на цій ділянці сіятимуть кукурудзу. Саме в ті зони, куди внесли мікроелементи. Наступна така процедура буде відбуватися вже навесні. «Щовесни ми проводимо рослинну і ґрунтову діагностику на рівень забезпеченості азотом чи іншими елементами і підживлюємо кожну ділянку окремо, залежно від потреби. Проводимо суцільний моніторинг родючості ґрунтів, аналізуємо кожне поле і надаємо рекомендації виробництву. На око ми нічого не вносимо», — додає начальник наукового відділу компанії «Дружба–нова» Ярослав Бойко.

Загалом технологію мінімальної обробки землі у цій компанії застосовують на площі 1 000 га. Це так званий чистий «ноу–тіл». Вона дозволяє за один прохід подрібнити та рівномірно перемішати з ґрунтом залишки після жнив, розпушити та вирівняти ґрунт. А якщо за агрегатом причепити ще й сівалку — то й посіяти разом.

А за суперсучасною технологією «стріп–тіл» «Дружба–нова» посіяла кукурудзу — 1 700 га. Вона передбачає одночасне внесення мінеральних добрив та обробку вузької смуги — 20 см, що дозволяє зекономити до половини всіх добрив. Таким чином і компанії прибуток, і умови живлення рослин покращуються. «Стріп–тіл» поєднує переваги прогріву та підсушування ґрунту традиційної технології з ґрунтозберігаючими перевагами, ворушачи тільки ту частину ґрунту, що міститиме насіння. Кожна смужка, що обробляється, має ширину до 25 см. Ще однією з переваг «стріп–тіл» є можливість одночасного внесення мінеральних добрив різних типів на різну глибину.

ВЕЛИКИМ ПЛАНОМ

До кожного клаптика — персональний підхід

Точне землеробство — цілісна система, яка дозволяє знизити ви­трати аграріїв, застосовуючи інформацію про культури, передові технології та методи. В основі лежить уявлення про існування неоднорідностей у межах одного поля. Комплексний підхід до точного землеробства починається з планування сільськогосподарського виробництва і включає обробку ґрунту, посів, застосування хімікатів, прибирання та післязбиральний обробіток ґрунту.

ДО РЕЧІ

Трактори–безпілотники понуро повзуть...

У Білорусі також готуються долучитися до системи точного землеробства. Причому наші сусіди готові піти далі — випустити у поля трактори, які оброблятимуть ґрунти самі, без допомоги механізаторів. Нині проектом займається Об’єднаний інститут машинобудівництва НАН Білорусі. За словами доктора технічних наук, професора Білоруського державного університету інформатики та радіоелектроніки Михайло Татура, передбачається, що машинами керуватимуть дистанційно, на відстані 10—20 метрів. А контролюватимуть роботу за допомогою супутника.