Корінні мешканці столиці ще пам’ятають, якими «прекрасними і зеленими» були каштани, липи та інші дерева, що росли в парках та обабіч доріг. Ще 20—30 років тому рослини виглядали міцними, живими, сильними. Сьогодні ситуація зовсім інша. «Придорожні» дерева масово всихають, а ті, що лишилися, виглядають просто жалюгідно: змучені, хворі, із бурим листям серед літа, з відмерлими гілками. «Зеленбудівці» щороку висаджують нові деревця замість тих, що загинули. Але минає трохи часу (зазвичай півроку–рік), і нові дерева продовжують цю естафету. Чому так трапляється? Що змінилося за останні 20 років? І найголовніше — хто ж той антигерой, який методично вбиває «зелені легені» столиці?