Мова дій

У Києві створили Конгрес дій у захисті української мови. Минулої суботи у Будинку письменників відбулася його установча асамблея, на якій сформулювали принципи збереження мови, домовилися про співпрацю гуманітарної й технічної інтелігенції в цьому питанні, спланували програму дій на 14 жовтня — Покрову і День УПА.

Співорганізаторами заходу виступили науковці, письменники, громадські діячі, зокрема, Українська всесвітня координаційна рада — Михайло Ратушний, Євген Гірник; Світовий конгрес українців — Стефан Романів; Національна спілка письменників України — Віктор Баранов, Сергій Пантюк; Києво–Могилянська академія — Сергій Квіт, Володимир Василенко; спільнота «Український Дім. Нова Хвиля» — Юрій Ходарєв, Андрій Боднар; Координаційна рада з питань захисту української мови при КМО «Меморіал» — Тарас Марусик, Ліга українських меценатів — Михайло Слабошпицький та інші. Захід відвідали деякі відомі політики: перший Президент України Леонід Кравчук, міністр закордонних справ України 2007—2009 років Володимир Огризко, «свободівці» Андрій Іллєнко, Андрій Мохник і Богдан Бенюк.

Після пленарного засідання в приміщеннях Спілки письменників, «Могилянки», «Гостиннодвірської республіки» та Центру національного відро­дження ім. Степана Бандери відбулася дискусія на тему «Що я можу зробити для української мови?», «круглий стіл» «Яким має бути в Україні демократичне мовне законодавство?», тренінг учасників мовної кампанії «Школа громадянського активіста», презентація проекту «Методи прямої дії в обороні української мови», засідання робочих груп.

«Ідея Конгресу — побудувати «павутину», мережу на основі розрізнених середовищ, які роблять одну й ту саму справу захисту і популяризації української мови. Конгрес звів їх докупи, щоб вони поділилися досвідом і сформували подальший план єдиної дії, — поділився з «УМ» письменник Сергій Пантюк. — Але, як на мене, все–таки присутні представники політичних партій акцентували увагу на парламентських виборах, а не на мовній проблемі. Тобто як — проблема–проблема, а в результаті — «голосуйте за нас, бо ми найкращі». Замість того, щоб сказати: «Ми стоїмо пліч–о–пліч з вами, будемо тягти спільно цей плуг» — кажуть: «Ідіть до нас». Сподобалося те, що прийшло багато людей, дуже різних. Виступала науковець Ольга Кочерга, яка представляє технічну інтелігенцію. Вона нещодавно брала участь у науково–практичній конференції «Проблеми української термінології» і, звернувшись до учасників, сказала: «Не думайте, що тільки гуманітарії працюють на користь української мови. Ми, представники природничих, інженерних наук, теж робимо свою справу: вивчаємо термінологію, впроваджуємо українську мову на науково–практичному рівні». На цьому конгресі «технарі» й «гуманітарії» помітили, почули одне одного, склали усний план взаємодії».

«Учасники асамблеї ухвалили резолюцію про програму дій стосовно 14 жовтня — свята Покрови і Дня УПА. Планується велика маніфестація», — повідомив один з організаторів заходу, перекладач та письменник «УМ» Сергій Борщевський.

«Закон Ка–Ка, прийнятий під вибори, не додав жодних бонусів владній команді, — впевнений Пантюк. — Він неконституційний, і з ним тепер щось потрібно робити. Напрацьовується інший закон, який доведеться приймати після ви­борів».

За словами Борщевського, робоча група, яка працює над альтернативним «мовному» законом, намагається мінімізувати його негативний вплив. Але, «в мене інша думка: цей закон треба взагалі скасовувати і починати з нуля», — каже Сергій Борщевський.

ЩО РОБИТИ?

«Наша місія в тому, щоб іти в народ і підіймати його свідомість», — заявив філософ, дисидент радянських часів Євген Сверстюк. Він наголосив, що захищати українську мову як національну мову українського народу треба не словом, а ділом, виконуючи ряд простих правил. Зокрема, говорити українською в публічних місцях і ніколи не переходити на іншу мову, крім розмов з іноземцями; обрати українську мову в налаштуваннях інтернету, електронної пошти, у соціальних мережах, у мобільному телефоні, в банкоматах, платіжних терміналах; спілкуватися державною мовою з владою та різноманітними сервісними службами; купувати книжки та пресу українською мовою, дивитися фільми, дубльовані українською, купувати диски з українською музикою; відвідувати українські фестивалі; говорити з дітьми українською мовою, вимагати від педагогів у дитсадках та школах спілкування з дітьми й надавання учбового матеріалу українською; робити щось від себе, щоб змінити ситуацію на користь української мови на роботі, вдома чи в колі друзів.