Отар Довженко, медіа–експерт, викладач Українського католицького університету:
— Зараз кандидати в депутати, — особливо впізнавані, ті, що є обличчями своїх політичних сил, — у принципі не можуть з’явитись у телеефірі безкоштовно. Виняток становлять хіба що деякі політичні ток–шоу, куди представників головних політсил кличуть для балансу (що не заважає іншим їхнім колегам приходити туди за гроші), та напівгромадські проекти на кшталт «Чесно». Розмаїті спецпроекти, інтерв’ю, гостьові студії, сюжети про кандидатів та їхні благодіяння у випусках новин — усе це продається, а якби хтось вирішив давати доступ до ефіру політикам безкоштовно, його б затюкали як штрейкбрехера. Кандидати давно з цим змирились і заносять на телебачення стільки грошей, скільки треба, взамін отримуючи вихолощені, сервільні, наперед узгоджені запитання ведучого, вигідного опонента у дебатах, ба, навіть частішу появу в кадрі. Рівень толерантності до цього явища несказанно високий — і серед політиків (для них корупція є природною), і серед журналістів (вони сприймають це як прийнятний спосіб заробити на життя свого ЗМІ), і, на жаль, серед виборців. Саме з підвищення їхньої медійної грамотності та усвідомлення того, що прихована реклама й замовні новини — це обман, і треба починати.