Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
До експозиції «Європейський вимір», яку відкрили позавчора в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, долучилися дев’ять найбільших музеїв країни. Свої роботи надали Донецький обласний художній музей, Житомирський обласний краєзнавчий музей, Львівська національна галерея мистецтв, Національний музей мистецтв ім. Ханенків, Одеський музей західного та східного мистецтва, Полтавський художній музей ім. Миколи Ярошенка, Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького, Харківський художній музей, Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана. Деякі з представлених тут ста полотен експонуються вперше.
«Виставка є продовженням проекту, започаткованого росiйським Державним музеєм образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, — «Повернення «Святого Луки». Західноєвропейський живопис VI—XVIII ст. з музеїв України», який нещодавно завершився у Москві, — розповідає куратор проекту Олена Живкова. — Ініціатором і координатором другої, української, частини проекту є Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. «Європейський вимір» готували кілька років».
Для того щоб обладнати цю виставку, довелося демонтувати постійну експозицію. Ранньохристиянське мистецтво тут представляють візантійські енкаустичні ікони VІ ст. «Богоматір із немовлям» та «Іоанн Предтеча». «Мадонна зі святими Домініком і Петром Мучеником», які належить пензлю майстра з П’ємонту, «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара», що приписують колу Мартіна Шонгауера, «Пейзаж зі сценою з легенди про святого Роха» кола Йоахіма Патініра — це живопис XV—XVІ століть. В експозиції також — полотна італійських та нідерландських маньєристів, послідовників Караваджо, голландських та фламандських майстрів (таких тут переважна більшість). «Хронологічно експозицію завершує дитячий портрет, датований 1811 роком, — коментує Олена Живкова. — У контексті виставки «Європейський вимір» цей твір можна вважати символічним. Його виконав у Парижі барон Жан–Батіст Реньо, живописець з оточення Наполеона Бонапарта, на замовлення Миколи Рєпніна–Волконського, легендарного героя Аустерліца, а дещо пізніше — генерал–губернатора Чернігівської та Полтавської губерній. На картині зображено його маленького сина Василя Рєпніна — майбутнього приятеля Тараса Шевченка та одного з перших слухачів Гоголевих «Мертвих душ».
Виставка «Європейський вимір» у Музеї імені Ханенків працюватиме до 11 жовтня.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>