До експозиції «Європейський вимір», яку відкрили позавчора в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, долучилися дев’ять найбільших музеїв країни. Свої роботи надали Донецький обласний художній музей, Житомирський обласний краєзнавчий музей, Львівська національна галерея мистецтв, Національний музей мистецтв ім. Ханенків, Одеський музей західного та східного мистецтва, Полтавський художній музей ім. Миколи Ярошенка, Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького, Харківський художній музей, Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана. Деякі з представлених тут ста полотен експонуються вперше.
«Виставка є продовженням проекту, започаткованого росiйським Державним музеєм образотворчих мистецтв ім. Пушкіна, — «Повернення «Святого Луки». Західноєвропейський живопис VI—XVIII ст. з музеїв України», який нещодавно завершився у Москві, — розповідає куратор проекту Олена Живкова. — Ініціатором і координатором другої, української, частини проекту є Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. «Європейський вимір» готували кілька років».
Для того щоб обладнати цю виставку, довелося демонтувати постійну експозицію. Ранньохристиянське мистецтво тут представляють візантійські енкаустичні ікони VІ ст. «Богоматір із немовлям» та «Іоанн Предтеча». «Мадонна зі святими Домініком і Петром Мучеником», які належить пензлю майстра з П’ємонту, «Святі Марія Магдалина, Оділія та Клара», що приписують колу Мартіна Шонгауера, «Пейзаж зі сценою з легенди про святого Роха» кола Йоахіма Патініра — це живопис XV—XVІ століть. В експозиції також — полотна італійських та нідерландських маньєристів, послідовників Караваджо, голландських та фламандських майстрів (таких тут переважна більшість). «Хронологічно експозицію завершує дитячий портрет, датований 1811 роком, — коментує Олена Живкова. — У контексті виставки «Європейський вимір» цей твір можна вважати символічним. Його виконав у Парижі барон Жан–Батіст Реньо, живописець з оточення Наполеона Бонапарта, на замовлення Миколи Рєпніна–Волконського, легендарного героя Аустерліца, а дещо пізніше — генерал–губернатора Чернігівської та Полтавської губерній. На картині зображено його маленького сина Василя Рєпніна — майбутнього приятеля Тараса Шевченка та одного з перших слухачів Гоголевих «Мертвих душ».
Виставка «Європейський вимір» у Музеї імені Ханенків працюватиме до 11 жовтня.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
