Медичні «жнива»

26.09.2012
Медичні «жнива»

Осінні черги до кабінетів травматологів, венерологів, кардіологів — для фахівців–медиків не дивина.

Осінь — напружена пора не лише для аграріїв, це ще й період «медичних жнив» для деяких вузьких спеціалістів, під чиїми кабінетами вишиковуються черги, — венерологів, дерматологів, паразитологів, офтальмологів та інших фахівців. Звідки беруться ці «сезонні» черги і що слід робити, аби не опинитися в колі «стражденних»?

 

Травмувався «на городах»

Кінець літа — початок осені — час активного відпочинку і не менш активної роботи, особливо для людей, які мають дачі з присадибними ділянками або живуть у селі. «Люди більше травмуються тоді, коли щось роблять або вживають алкоголь. Два варіанти, — пояснює головний лікар Оболонського центру здоров’я, що в Києві, травматолог за спеціальністю Роман Гнатюк. — А на даний час люди роблять і одне, і друге. Якщо цілий день копаєш картоплю, то можна якийсь раз лопатою і по нозі влупити, і підвернути ногу можна, і «спину підірвати», коли несеш мішки з урожаєм.

Лікарі кажуть, що для міського мешканця, який не звик до значних фізичних навантажень, «марш–кидок» на городи нерідко закінчується негодою. Люди «зривають спину», заробляють біль у попереку, невралгію, не кажучи вже про страшну «крепатуру» в усіх м’язах. А якщо людина намагається за декілька годин зробити те, що в спокійному режимі забирає цілий день, «стахановець» метушиться, стає неуважним і може випадково щось впустити собі на ногу, защемити руку або вдаритися, впасти, перечепитися.

Стріла Амура влучила не в серце...

«Це відбувається з року в рік, і, мабуть, стало нормою», — задумливо каже наша співрозмовниця, столична лікар–гінеколог, яка попросила не називати її прізвище. Спеціаліст працює в престижній приватній клініці, тому в неї немає такого напливу пацієнтів, як у державних закладах. Але в серпні–вересні кількість пацієнтів і у неї збільшується. «Аншлаг» у гінеколога триває до початку жовтня, а потім хвиля спадає. Лікар пояснила, що навала пацієнтів після «вдалого» відпочинку пов’язана зі збільшенням випадкових статевих зв’язків, найчастіше — незахищених.

Літо, море, сонце, масовий відпочинок. Службовці, робітники, начальники на якісь два тижні забувають про роботу, згадують про те, що вони — не лише автомати для заробляння грошей, а ще й чоловіки або жінки. Швидко закручуються курортні романи. Хлопці та дівчата часто знаходять партнера на одну ніч, а наступну проводять уже з кимось іншим. І все б нічого, але навіть кращі презервативи не можуть на всі 100% захистити від зараження інфекцією.

«Різні випадки бувають, — пригадує лікар–уролог Ігор Гладкевич. — Торік у вересні прийшов до нашої клініки чоловік. Скарги на біль при сечовипусканні та жовтувато–білі виділення. Мене здивувало, що пацієнт відразу почав голосно, наче я недочуваю, виправдовуватися: був у санаторії, і там, швидше за все, побутовим шляхом підчепив якусь «непристойну» болячку. Очі бігають, вигляд у людини розгублений, не можу зрозуміти, що таке. Кажу: «Якщо хочете нормального лікування, розповідайте чесно, що у вас трапилося». І чоловік пошепки пояснив, що під дверима кабінету сидить його дружина. А вона не вірить у казки про брудний рушник як причину інфекції. Жінка думає, що «благовірний» її зрадив. І якщо це підтвердиться, то подасть на розлучення. А пацієнт на курорті дійсно мав незахищений статевий зв’язок. Словом, «вилікуйте мене, лікарю, тільки щоб дружина від мене не пішла». Ситуація не з простих!»

Питаю, що ж придумав лікар для порятунку здоров’я і шлюбу пацієнта. Ігор Олександрович сміється: «Жінка під дверима не почула жодних подробиць, самі лише медичні терміни. Про «похід наліво» ми говорили пошепки, тож їй не було чутно. Але через деякий час лабораторні аналізи підтвердили діагноз «гонорея». Оскільки в таких випадках лікуватися мають обидва партнери, причому не лише від гонореї, а й від хламідіозу, то чоловік мусив розповісти про хворобу дружині, щоб і вона звернулася до лікаря. А далі вони розбиралися самі».

Екзотика і паразити...

Кожної осені пацієнти масово звертаються до лікарів–офтальмологів зі скаргами на погіршення зору. І в більшості випадків виявляється, що це результат довготривалої дії сонячного випромінювання на око, не захищене від ультрафіолету. Наслідки сонячного «передозування» можуть виявитися і в жовтні, і в листопаді, але найчастіше біль в очах, мерехтіння, темні цятки перед очима та інші проблеми виникають у вересні.

Дерматологи також відзначають: восени пацієнтів більшає. Люди влітку часто виходять під палюче сонце в «заборонені» години (від 13.00 до 16.00), отримують опіки, які з часом можуть призводити до серйозних ускладнень. Крім того, ультрафіолетове навантаження на шкіру накопичується, і патологія проявляється через декілька тижнів, а то і місяців після засмагання на пляжі.

Також на осінній «завал» скаржаться терапевти, адже в багатьох випадках майбутні пацієнти більш вузьких спеціалістів потрапляють спочатку в цей кабінет. «Торік до мене на прийом потрапив киянин, який відпочивав у Таїланді. Скаржився на нудоту, поганий сон, істотне зниження працездатності, — розповідає лікар–терапевт Олександр Ляшенко. — Пацієнт спочатку думав, що це симптоми переакліматизації. Але минули два тижні після повернення додому, стан не покращився, і чоловік прийшов на обстеження. Ми провели декілька тестів — і виявили паразитоз. Зважаючи на те, що чоловік у Таїланді вживав доволі екзотичні страви, у цьому немає нічого дивного».

Осінь — це ще й час загострення низки хронічних захворювань (від гастриту, виразки шлунка та інших патологій шлунково–кишкового тракту до проблем із серцем і психічних захворювань). Унаслідок різкої зміни температури й атмосферного тиску починаються негаразди з серцем. Частішають напади стенокардії та гіпертонічні кризи, загострюється ішемічна хвороба. «Сердечники» можуть відчувати брак кисню (гіпоксію). Тому лікарі радять особам, які мають не надто здорове серце, більше часу проводити на свіжому повітрі (принаймні по 30–40 хвилин щодня), виконувати фізичні вправи (хоч найпростіші, але регулярно), раціонально харчуватися. Здоров’ям краще не ризикувати!