Бруно Шульц нарешті у Львові
Якби не бонус у вигляді неспішного, вільного 11 вересня — дня, коли звозили книги, реєстрували учасників і відкривався Літературний фестиваль, — шансів оглянути виставку «Бруно Шульц: Горизонти часу», яка відкрилася у Львівській картинній галереї в рамках «Шульц–фесту», було б небагато: на Форумі в чотири дні втиснуто 800 заходів.
Виставка, на якій уперше Львів побачив 25 оригінальних малюнків Бруно Шульца (22 з яких надав Літературний музей ім. Адама Міцкевича у Варшаві), вражає і захоплює: тут ілюстрації до «Цинамонових крамниць» і «Санаторії під Клепсидрою», малюнки із циклу «Ідолопоклонної книги», автопортрети, а також роботи митців, які в 1937 році виставлялися з ним в одній експозиції у Львові — Ярослава Музики, Анджея Пронашки, Фредеріка Клеймана та приголомшливі інсталяції Лєшека Мондзіка «Кімната пам’яті Бруно Шульца». Присмерковий світ дрогобицького письменника і художника лаконічно описав у своєму тексті «Трагедія і тріумф Бруно Шульца» польський поет Адам Загаєвський (між іншим, цьогорічний номінант Нобелівської премії з літератури), який він зачитав у вівторок на відкритті Літературного фестивалю в рамках Форуму. Кілька слів про свого шведського друга, нобелівського лауреата Томаса Транстрьоммера сказав його земляк, читець його віршів Лейф Ульссон. Текст британського почесного гостя, букерівського лауреата П’єра ДіБіСі про майбутню «подорож на схід» зачитав координатор Літературного фестивалю Гриць Семенчук, бо ДіБіСі не встиг у «Хітроу» на свій літак. А метафоричний український письменник Юрій Іздрик промовляв з iPad текст про Григорія Сковороду — героя ще одного фестивалю, просто на вулиці змінивши майку зі словом hell (пекло) на нейтральний чорний светр: як –неяк, церемонія відбувалася в домініканському соборі. Текст його настільки концептуальний і до того ж перекладений на мову фейсбуківських розумників, що може претендувати на проект національної ідеї. Тільки дві цитати, з яких розумний читач зрозуміє, що необхідно прочитати увесь есей на ЖЖ Іздрика: http://izdryk–y.livejournal.com. «Пошуки особистої свободи й позитивної самоідентифікації, підважування соціальних і ціннісних ієрархій, духовне й інтелектуальне дистанціювання від соціуму аж до хікікоморії — все це притаманне Григорію Савовичу так, якби він був нашим сучасником, працював айтішником, сповідував постліберальні цінності, користав з айпаду і, звичайно ж, був хіпстером і хакером». І друга: «Українство ж зі своєю розшматованою клаптиковою історією все ще продовжує ферментувати, то повертаючись замалим не до стадії первинного бульйону, то проростаючи грибами певних соціальних конструкцій. Справжня, невидима Україна — це, в певному сенсі, грибниця, котра навіть за повної консервації наземного життя продовжує зберігати необхідний запас вітальності і генетичний код майбутньої (наголошу: майбутньої) нації».
Високі літературні промови перебивалися високими музичними репліками заслуженої капели «Трембіта», яка серед інших виконала і твір львівського композитора Олександра Козаренка. А в галереї «Дзиґа» на вечірці–відкритті царювала неймовірна українська співачка, яка живе у Німеччині, Мар’яна Садовська.
Дух і гривня
Три роки тому міський голова Львова Андрій Садовий ініціював запрошення у місто відомих письменників на своєрідну «стипендію» — муніципалітет оплачує проживання, мешкання і переліт літератора, який за львівську гостинність має написати твір, де фігурує Львів. В результаті з’явилося кілька детективів польського письменника Марека Краєвського, дія яких відбувається у Львові, та роман киянина Андрія Куркова «Львівська гастроль Джиммі Хендрікса», тепер пан Садовий готовий запросити світову літературну зірку, а також талановитих дітей із подібною місією — цей проект він назвав «Львів на все життя». На запитання «УМ», чи не образився пан голова на Андрія Куркова, герой якого робить бізнес на жахливих львівських дорогах — провізши іноземців кілька кіл по найроздовбаніших вулицях, з їх нирок випадали усі «непотрібні» камені. «Я нормально ставлюся до критики, — каже пан Андрій, зізнавшись при цьому, що роман не дочитав до кінця. — Дійсно, у Львові немає 100% гарних доріг, але за останній час ми зробили 100 кілометрів хорошої дороги, і я цим пишаюся».
Голова львівської ОДА Михайло Костюк оголосив на прес–конференції про свій намір звернутися до Президента України, щоб наступного року він узяв 20–й, ювілейний, Форум під свій патронат. «І виділив окремим рядком у держбюджеті 10 мільйонів гривень» — додав Андрій Садовий. «Хоч у цьому році ми маємо певні фінансові обмеження, це не вплинуло на хід, Форуму і кількість людей», — бадьоро відрапортував Михайло Костюк. «Дуже вплинуло», — заспокоїла його президент Форуму Олександра Коваль і назвала одним із найбільших досягнень цьогорічного Форуму — початок співпраці із компанією Київстар.
У перший день Форуму активно стартували літературий «Шульц–фест» і презентації книжок, пов’язаних з іменем Шульца. Видавництво «Дух і літера» представило «Книгу листів» Бруно Шульца — збірку всіх уцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ і листів до нього, та «Бруно Шульц. Літературно–критичні нариси». А видавництво Івана Малковича — усю прозу Шульца в одній збірці в перекладі Юрія Андруховича. Причому в даному випадку ім’я перекладача стоїть на обкладинці поруч з іменем письменника, бо «довіра до Андруховича така велика, що він може бути промоутером цієї книжки». Ще одна «історія про обкладинку»: львівський художник Юрко Кох намалював картину «Надвечір’я Бруно Шульца», а героя змалював із його ж авторпортрета, але й Малковичу, й іншим людям здавалося, що чоловік на картині більше схожий на Путіна, ніж на дрогобицького вчителя малювання, і довелося Коху перемальовувати обличчя.
Учора на церемонії відкриття Форуму оголосили переможців конкурсу «Найкраща книга 19–го Форуму видавців». Члени журі в кулуарах скаржилися, що кількість книг, поданих на конкурс, значно зменшилася порівняно з іншими роками. Справді, більшість видавців привезли від однієї до трьох–п’яти новинок, лише харківське видавництво «Фоліо» за місяць випустило 62 назви — спеціально до Форуму, наголосив його директор Олександр Красовицький.
P. S. Книжковий ярмарок триватиме ще три дні, і у наступному номері «УМ» ми розкажемо вам про його найцікавіші теми і книжки.
ПРЕМІАЛЬНІ
Ґран–прі конкурсу 2012 р. присуджено не було.
Найкращі книжки форуму видавців–2012
1. Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ — початку ХХ століть / упорядники Галина Івашків, Тарас Лозинський. — Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. |
2. Анатоль Петрицький. Театральні строї та декорації / упорядники Тарас Лозинський, Тетяна Руденко. — Київ–Львів: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України; Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, видавництво «Оранта Арт Бук», 2012. |
3. Борис Косарев. Харківський модернізм. 1915—1931 / автор–упорядник: Мирослава Мудрак. — Київ: Родовід, 2011. |
4. Добрилове Євангеліє 1164 року / упорядник Ю. В. Осінчук. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. |
5. Львів. Комплексний атлас / за редакцією Олега Шаблія. — Київ: ДНВП «Картографія», 2012. |
6. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка XX століття: Антологія / Упоряд. Р. М. Яців. — У 2 ч. — Львів: Львівська національна академія мистецтв; Інститут народознавства НАН України, 2012. |
7. Українське образотворче мистецтво: імена, життєписи, твори (ХІ—ХХІ ст.) / Яців Р.М., Кравченко Я.О., Козак Н.Б., Голод І.В., Михайлюк О.А. — Харків: Факт, 2012. |
8. Міхаель Мозер. Тарас Шевченко і сучасна українська мова: спроба гідної оцінки / пер. з нім. В. Кам’янець. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2012. |
9. Серія «Українська Поетична Антологія». — Київ: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА. (Ліна Костенко. Триста поезій; Тарас Мельничук. Князь роси. — Київ: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 2012. |
10. Андрій Кісь. Сльоза і камінь: Проходи старими цвинтарями Галичини. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2012. |
11. Нью–Йоркська група: Антологія поезії, прози та есеїстики / упорядники Марія Ревакович і Василь Ґабор. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2012. |
12. Гриця Ерде, Антін Борковський. Автентична львівська абетка «Ґвара» / автор ідеї — Юрко Назарук. — Львів–Івано–Франківськ: Холдинг емоцій «!ФЕСТ»; Лілея НВ, 2012. |
13. Григорій Гусейнов. Повернення в Портленд: роман у щоденниках і листах. — Київ: Ярославів Вал, 2011. |
14. Андрій Козицький. Геноцид та політика масового винищення населення в ХХ ст. — Львів: Літопис, 2012. |
15. Григорій Сковорода. Ізраїльський змій. — Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2012. |
16. Ансельм Кентерберійський. Монологіон. Прослогіон / пер. з лат. Ростислав Таранько; вступ. ст., ком. Андрій Баумейстер. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2012. |
17. Сто казок: Українські народні казки за редакцією Івана Малковича: в 3–х томах. — Київ: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 2005—2012. |
18. Інокентій Ґізель. Вибрані твори: у 3–х т. — Київ–Львів: Свічадо, 2009—2012. |