Мрідула Гамош, індійська громадська діячка, яка багато років мешкає на Львівщині, переклала «Лісову пісню» Лесі Українки своєю рідною, бенгальською, мовою. Нещодавно книжка побачила світ, пише газета «Високий замок». Щоб українські лісові герої стали ближчими до понад 200 млн. осіб–носіїв бенгальської, перекладачка дала їм імена, наближені до героїв тамтешньої міфології. Так, Мавка стала Майєю, русалки перетворилися на ефірні створіння Джолопорі тощо. Якщо велика Леся написала п’єсу–феєрію за 14 днів, а потім її удосконалювала, то Мрідула Гамош, яка раніше не бралася за перекладацтво, працювала над бенгальською версією «Лісової пісні» 14 років.
Компанія Bazelevs закінчила зйомки рімейку славетних «Джентльменів удачі», повідомляє сайт «Лєнта.ру». Зйомки проходили переважно в Ізраїлі, а сюжет обрано казахський: аніматор дитячого центру Олексій (його грає Сергій Безруков) виявляється двійником злодія на прізвисько Смайлик, котрий викрав iз національного музею Алмати обладунки Золотого воїна. Постановку здійснили режисери «Йолок» Олександр Баранов та Дмитро Кисельов, а одним iз продюсерів є Тимур Бекмамбетов.
Фільм вийде у прокат перед Новим роком. Та чи здобуде таку славу, як його іменитий попередник — «Джентльмени удачі», відзняті в 1971–му Олександром Сєрим?
Композитор Рікардо Коччанте, який написав музику до славетного мюзиклу «Нотр–Дам де Парі», закінчив роботу над мюзиклом про декабристів. Лібрето про повстання офіцерів–дворян проти царату в 1825 році напише Ілля Рєзнік. Про це сповіщає інформагенція РІА–Новості. Коччанте написав музику, отримавши з різних джерел враження від події на Двірцевій площі в Санкт–Петербурзі, проте ні в російській, ні у світовій літературі немає твору про повстання декабристів. Зараз уже готові партитура і текст російською мовою, стверджує РІА–Новості, а прем’єра мюзиклу відбудеться приблизно через два роки в тому ж таки Петербурзі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
