Хлібні вiйни

06.07.2004
Хлібні вiйни

Робiтники страйкують — служба йде? (Фото автора.)

      У неділю, 27 червня, о 6.30 ранку прохідна ВАТ «Дніпромлин», що на вулиці Горького у Дніпропетровську, привернула увагу небаченим багатолюддям, розбавленим різними гаслами та прапорами. Близько трьохсот чоловік зосередилися і на території підприємства. Мало хто сумнівався, що цей переполох пов'язаний із ЗАТ «Укрзернопром», яке вже давно зазіхало на контрольний пакет акцій Дніпромлину. Колектив останнього, звісно, відбивався як міг. Нині, що називається, дійшло до краю.

 

Акції, що пропали

      Серед працівників підприємства поширювались чутки, що Укрзернопром може застосувати силові методи, аби розігнати цю демонстрацію. Підстав для цього додавало й те, що напередодні міліція вилучила в охорони Дніпромлину навіть офіційно зареєстровану зброю. На щастя, найгірші чутки дійсністю не стали — до силових методів не дійшло, і збори акціонерів відбулися без ексцесів. А по їх закінченні перший заступник голови правління ЗАТ «Укрзернопром», віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Євген Ленг повідомив про прийняте рішення: головою Спостережної ради Дніпромлину обрано його особисто, а правління очолив Сергій Малашенко, рідний брат директора дніпропетровської філії акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» Геннадія Малашенка. Та й склад новообраного керівного органу загалом подиву не викликав. Звісно ж, у ньому насамперед знайшлося місце для ставлеників Укрзернопрому.

      Легітимність зборів теж начебто підтверджувалася. Адже повідомлялося, що на них, за даними Укрзернопрому, зібралося 75 відсотків акціонерів. Цікаво, що опонуюча сторона — Дніпромлин — надала зовсім іншу інформацію. Реєстр акціонерів Дніпромлину, за її даними, було складено ще у 2002 році. Тоді ж рішенням Господарського суду до нього заборонили вносити будь-які зміни. Отож розклад володарів акцій ВАТ «Дніпромлин» на той час був таким: ЗАТ «Добробут» —60, 2 відсотка, ЗАТ «Укрзернопром» — 26,3 відсотка. Частка інших акціонерів була настільки незначною, що не могла суттєво впливати на перебіг подій. Із тих пір пакет акцій не «передерибанювався». Так думали до зборів.

      На реєстрації ж акціонерів-учасників виявилось зовсім інше. Наприклад, коли представник вищезгаданого ЗАТ «Добробут» пред'явив сертифікат на володіння 60 відсотками акцій Дніпромлину, йому, геть приголомшеному, повідомили, що у реєстрі акціонерів він...не значиться взагалі, бо акції продали. Для цього, звісно, ця оборудка повинна була пройти через банківські рахунки. Однак жоден банк України, за свідченням голови правління ВАТ «Дніпромлин» Миколи Комишанова, таких проводок не здійснював. Виявляється, акції украли?

      Отже, коли новоявлене керівництво Дніпромлину намагалося приступити до роботи, йому мимоволі довелося змиритися з тим, що курчат рахують восени. За свідченням прокурора Дніпропетровська Миколи Горностаєва, висновок щодо легітимності зборів акціонерів вони мають зробити протягом десяти днів, як того вимагає закон. Це ж питання розглядатиме і Кіровський районний суд. Обурені члени колективу, звісно, вдалися й до інших методів боротьби проти такого, на їхню думку, свавілля. Зокрема, звернулися до Президента України та Генерального прокурора.

      Що ж до позиції обласних властей, то вона здається принаймні дивною. Зокрема, заступник голови облдержадміністрації Микола Волосянко заявив, що ім'я власника контрольного пакета — не головне, аби тільки підприємство працювало.

Екскурс до історії монополії

      Як виявилося, для Укрзернопрому такі дії — не новинка. Минулого року на урядовому сайті було оприлюднено інформацію про причини зростання ціни на хліб та хлібопродукти на Чернігівщині. Зокрема, було зазначено, що «... у Чернігівській області при вивченні причин різкого зростання цін на зерно і продукти його переробки встановлено, що у регіоні 60 відсотків хлібобулочних виробів виготовляється Чернігівським, Ніжинським та Прилуцьким хлібокомбінатами. Перевірка їх діяльності засвідчила, що пакети акцій зазначених підприємств були викуплені холдингом «Укрзернопром» шляхом здійснення сумнівних операцій. Постачальниками 98 відсотків борошна на вказані підприємства є такі комерційні структури, як ЗАТ «Павлоградхліб» та ВАТ «Криворізький КХП №2», підконтрольні цьому холдингу».

      Таким чином, використовуючи монопольне становище на ринку хлібопродукції області, посадові особи холдингу безпідставно підвищили ціни на борошно, а це позбавило місцевих зернопереробників можливості реалізувати власну продукцію в області за тими цінами, які вони вважали прийнятними. Внаслідок цього відбувається подальша монополізація ринку зерна та продуктів його переробки в регіоні. Зібрані матеріали засвідчили діяльність у регіоні злочинної групи з ознаками організованості, до складу якої входять посадові особи низки комерційних структур Чернігівської та Дніпропетровської областей, холдингу «Укрзернопром». Зловживаючи службовим становищем, вони за попередньою домовленістю створили фіктивне підприємство «Криворізький комбінат хлібопродуктів» і, здійснивши низку протиправних операцій з майном та цінними паперами, заволоділи основними виробничими потужностями Чернігівської і Дніпропетровської областей на загальну суму 40 мільйонів гривень. Тоді ж проти обласних керівників підприємства було порушено кримінальну справу за статтями про фіктивне підприємництво та шахрайство з фінансовими ресурсами.

      До отих 40 мільйонів гривень вартості основних виробничих потужностей Дніпромлин ще не входив. Саме це підприємство покриває 47 відсотків потреб Дніпропетровщини у борошні першого та другого гатунків. Виробляють тут і манну крупу. За виробничої потужності 900 тонн зерна на добу донедавна переробляли 600 тонн. Минулого року чистий прибуток підприємства склав сім мільйонів гривень. Такими результатами слід завдячувати і сучасному обладнанню, і висококваліфікованим фахівцям, яким, кажуть, немає рівних на всю Україну. Хіба не ласий шматочок?

«Італійський страйк по-дніпропетровськи»

      Інтерес до підприємства з боку Укрзернопрому, за логікою бізнесу, цілком зрозумілий. Цей холдинг, що виник тільки у 1998 році, на сьогодні інвестував до статутних фондів підконтрольних йому підприємств понад 25 мільйонів гривень. Його спеціалізація — вирощування та переробка зернових культур із подальшим виробництвом хлібобулочних виробів. Лише на Дніпропетровщині Укрзернопром прихопив і Криворізький комбінат хлібопродуктів №2, і хлібозаводи у тому ж місті та ще й у Жовтих Водах, і Павлоградхліб.

      Виходячи з цього, неважко дати відповідь на питання, чому ростуть ціни. Та тому, що найважливіша для будь-якої держави галузь чимдалі монополізується. Відсутність позиції, кажуть, — це вже позиція. За такою логікою, є вона і в дніпропетровської влади. Той-таки Укрзернопром, з їхньої мовчазної згоди, зі своїми можливостями може заволодіти хоч 90 відсотками ринку хлібопродуктів. У що тоді перетвориться житниця Європи, як люблять називати нашу державу? Але навряд чи нинішню владу це хвилює. Та й як тоді пояснити «заплющені» очі її повпредів на Дніпропетровщині, котрі заявляють, що Дніпромлин не зупинявся ані на мить? Таки зупинявся. Щоправда, з тієї неділі був обраний варіант так званого «італійського страйку», коли люди не працювали, але залишались на своїх місцях. Отож мимоволі заговорили про очікуваний дефіцит хлібопродуктів. Тепер ця паніка відміняється. У середу підприємство вже працювало — щоправда, відсотків на п'ятдесят своїх нинішніх можливостей.

      Народний депутат України Віктор Борщевський запевнив, що ситуація довкола Дніпромлину розглядатиметься й у стінах Верховної Ради. І справді, ці події навряд чи доводиться розглядати винятково у площині суду чи прокуратури — тут явно проглядається підтекст політичний, від якого все інше похідне. Адже в кого буде хліб — той і владу матиме.

Іван ВЛАСЕНКО.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>