Наметове містечко майже готове до прийому гостей. (автора.)
Осіння Умань виглядає чистою й упорядкованою — не побачили ям на дорогах, не помітили й сміття на тротуарах. За тиждень до єврейського Нового року древнє місто живе своїм життям, а поблизу синагоги та могили засновника хасидизму рабе Нахмана уже є паломники. Вони ходять по магазинах, прогулюються базаром, відпочивають у дендропарку «Софіївка». Кипить робота i з підготовки до прийому хасидів. На вулиці Челюскінців, 14 завершують зведення наметового містечка. При вході з обох боків тут облаштовано дві невеликі клумби з різнокольоровими кущами хризантем, а в наметах усе нагадує вагон, у кожному купе якого стоїть чотири двоповерхові ліжка, де можуть розміститися вісім осіб. Спальне місце забезпечене матрацом, подушкою та постіллю. На підлозі лежать зелені та рожеві килимки. Все, окрім наметів українського виробництва.
«Тут у нас працює 40 осіб, будуємо наметове містечко два тижні. У ньому з 11 по 21 вересня житимуть дві тисячі прочан. У нас тут є все — електрика, вода, каналізація, охорона», — розповідає «УМ» Соломон Лахман, директор Уманської єврейської асоціації.
«Навіть важко знайти вільних зварювальників та електриків. Усі працюють на об’єктах, заробляють, платять податки. Паломництво — це розвиток міста й області», — додає Шимон Баскіла, секретар Міжнародного благодійного фонду імені рабе Нахмана.
До речі, як розповів заступник голови Черкаської обладміністрації Сергій Рябцев, створена на Черкащині профільна комісія щомісяця збиралася на засідання, де вирішувалися питання покращення умов перебування в Умані брацлавських хасидів. Члени комісії зустрічалися з громадою міста, мали поетапний план підготовки заходів до забезпечення паломництва і відпрацювали пакет дозвільних документів для збільшення кількості обрядових місць в уманській синагозі до 8 тисяч, що є найбільшим показником одночасного моління у світі.
«Цього року 25 тисяч прочан приїде тільки з Ізраїлю, всі інші — з європейських країн та Америки. Проживання одного паломника у наметовому містечку за весь період обійдеться у 25 доларів. Такий варіант комфортний для не дуже багатих прочан, а ті, у кого є «пара копійок», проживають у квартирах, які вони орендують чи купили тут», — говорить Соломон Лахман. Він наголошує: Уманська єврейська асоціація та Міжнародний благодійний фонд імені рабе Нахмана прагнуть робити усе, аби уманчани сприймали хасидів добре — дають роботу місцевим жителям, поповнюють бюджет міста.
Звісно, зазначає Соломон Лахман, цього наметового містечка не вистачає для такої кількості прочан, і представники брацлавських хасидів не проти, аби їх було кілька. Про це директор Уманської єврейської асоціації говорить і черкаському голові облдержадміністрації Сергію Тулубу, який вирішив проінспектувати Умань і на свої очі побачити, як тут підготувалися зустрічати іноземних гостей.
«Наше відкрите акціонерне товариство «Уманьферммаш» виготовить для паломників скільки завгодно таких ліжок, причому за доступною ціною. Можна вирішити й питання з тимчасовим виділенням землі, на якій уже наступного року розмістити ще одне наметове містечко», — відповідає Соломону Лахману голова Черкаської облдержадміністрації і разом iз представникам хасидів, обласними та місцевими чиновниками обходить наметове містечко, далі ознайомлюється з роботою одного із восьми пунктів харчування прочан і насамкінець проводить у готелі «Софіївський» обласну нараду з питань забезпечення організаційних заходів, пов’язаних iз паломництвом брацлавських хасидів.
Масового прибуття хасидів Умань чекає сьогодні, 12 вересня. В Україну з прочанами прибуває 41 авіаборт. Міський голова Умані Юрій Бодров каже, що паломники прилітають у три аеропорти — 14 тисяч у Бориспіль, 5 тисяч у Одесу, майже 3 тисячі у Вінницю. Ще більше 5 тисяч прибудуть регулярними авіарейсами, особистим автотранспортом, автобусами, тобто очікується до 30 тисяч іноземців. Але деякі віруючі так і не приїдуть в Умань, оскільки залишилися без квитків. Вони внесли за них половину вартості — по 300 доларів, та спонсори, котрі обіцяли доплатити другу половину, повідомили, що не в змозі це зробити через кризу. Тож приблизно 8 тисяч прочан так і не потраплять до могили свого святого й зустрічатимуть новий рік в Ізраїлі.
«У цьому році ми поставили вісім камер відеоспостереження, що дасть можливість в реальному часі спостерігати за районом, де молитимуться хасиди в мережі iнтернет по всьому світі», — каже міський голова Умані. І додає, що для комфортності прочан з 12–го по 21–ше вересня в Умані буде створено пішохідну зону по вулиці Белінського, а на Пушкіна, Кулика та Садовій Державтоінспекція обмежить швидкість авто. Очільник Умані заявляє: служби та підприємства міста, причетні до прийому прочан, повністю готові до такої кількості гостей. Для забезпечення пожежної безпеки в місцях проведення культових обрядів діятиме три стаціонарні пости на пожежних авто, чергуватиме там і автомобіль, спеціально призначений для рятування людей на воді (торік один із хасидів втопився в Умані). Також затверджено цілодобове чергування пересувних дозорів по затверджених маршрутах. Контроль за надходженням коштів до бюджету буде здійснювати оперативний штаб, куди увійшли представники міської ради, податкової та КП «Комунальник».
Усе зроблено й для організації в місті тимчасового ярмарку промислових товарів, плодоовочевої продукції, безалкогольних напоїв, визначено його площу та початок роботи. Укладені угоди на поставку газу для потреб синагоги, пунктів харчування та побутових потреб хасидів, на вивезення сміття (в місті поставлять додаткові контейнери), Уманський водоканал обіцяє подавати навіть додаткову воду. Міська влада вже встановила 23 загальнобудинкових та 250 поквартирних лічильників води. «Місто готове до встановлення облікових приладів і в помешканнях, які викупили іноземні громадяни, коли вони приїдуть. Таких власників у нас 285», — повідомляє Юрій Бодров.
«Ми провели перевірки закладів харчування, торгівлі, зробили лабораторний контроль харчових продуктів, дослідили джерела водопостачання, зокрема, воду в річках Кам’янка та Уманка, у ставку «Мегоммерт». В останньому виявили «нестандартну» воду й заборонили купатися», — додає головний санітарний лікар Черкаської області Віра Чиж і запевняє: усі пункти харчування паломників будуть під постійним контролем міської та районної СЕС.
Потурбувалися в Умані і про те, аби в закладах охорони здоров’я був запас необхідних медичних препаратів, розгорнуто додаткові ліжка. Цілодобово в місті працюватиме медичний пункт iз надання стоматологічної допомоги, чергуватиме шість бригад швидкої допомоги (при необхідності до них приєднається ще сім таких бригад), на випадок надання спеціалізованої невідкладної допомоги укладено угоди зі столичними клініками.
«У минулі два роки в області не було проблем із своєчасним наданням медичної допомоги прочанам. Більше того, черкаські лікарі два роки поспiль приймали пологи в однієї і тієї ж прочанки з Ізраїлю — у 2010 і 2011. Обіцяла в цьому році теж народжувати у святому місці — в Умані», — каже головний медик Черкащини Володимир Брожик.
«Можна сказати, що сьогодні Умань готова до гідного прийому паломників. Але вже тепер ми повинні думати про те, щоб підвищити комфортність перебування прочан в Умані наступного року (є можливість збільшити кількість місць для відпочинку та кількість пунктів харчування) і, звісно, потурбуватися про те, аби не порушувалися права місцевих жителів», — підсумовує голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб. Відліт хасидів з України, котрі відсвяткують в Умані єврейський Новий рік, заплановано на 18—21 вересня, але, за попередніми даними, 2 тисячі з них ще залишаться гостювати в нашій державі.
Умань чекає гостей у всеозброєнні, от тільки ціни на квартири за останній тиждень помітно стрибнули вгору. За п’ять днів проживання однієї людини тут просять від 200 до 1300 доларів. До речі, ті уманчани, які здають житло і непогано заробляють на цьому, про хасидів слова поганого не скажуть. Але чимало городян не в захваті від приїзду паломників. Пояснюють, «для хасидів закони України не існують». Місцевих жителів обурює безцеремонна поведінка прочан, купи сміття, яке вони залишають де заманеться. Люди кажуть, що хасиди поводяться в Умані абсолютно вільно і не зважають ні на кого. «Рік тому ми скуповувалися у магазині, а хасиди вибирали собі ковдри. Поводилися, наче дикі люди — якщо їм не подобалося, кидали ковдри на підлогу. А наші продавці змушені були за ними підбирати», — розповідає уманчанка Людмила Рожок.
«Хасиди можуть пройтися у відвертому негліже, від жінок вони відвертаються, буває, що плюють на них, можуть газовим балончиком межи очі бризнути — це для них не проблема», — обурюється її землячка Ольга Трофимова. Вона каже, що чимало хасидів живе в Умані цiлий рік, у них тут квартири, які вони викупили навколо синагоги і пантеону цадика Нахмана. Звичайно, наголошує пані Ольга, є серед хасидів і культурні люди, котрі в Умань приїжджають давно, знімають житло в тих самих господарів і поводяться достойно. Але, на її думку, 80% з них — дуже агресивні, торік, наприклад, покалічили уманського лікаря тільки за те, що він заступився за свою сусідку. Сюди приїжджають і наркоторгівці, і ті, хто ховається від ізраїльських законів, «одягнув єрмолку — і вже хасид».
Аби святкування єврейського Нового року пройшло без ексцесів, розроблено план запобігання терористичним діям та забезпечення правопорядку під час проведення релігійних заходів в Умані. У посиленому режимі охороняти громадський порядок під час паломництва приїде зведений загін із майже 500 правоохоронців. До чергування долучаться вибухотехніки, оперативники карного розшуку, працівники ДАІ, патрульно–постової служби, дільничні інспектори міліції, кінологи з шістнадцятьма службовими собаками. Допомагати українським правоохоронцям будуть шестеро колег з Ізраїлю. Уманчани розповідають, що своїх поліцейських хасиди бояться, наче вогню і, аби не було проблем на батьківщині, реагують на їхні зауваження мовчки і швидко. Для спілкування правоохоронців з іноземними гостями випущено розмовники з англійської мови та мови іврит, а для паломників — 30 тисяч пам’яток англійською та російською з поясненням, що робити, аби не стати жертвою злочину.
Засилля реклами «русской маслєніци» в інфопросторі України вже не вражає і не печалить, а закликає до дії: пізнати власні традиції і докласти зусиль, аби їх дотримуватися. Хоча б задля власної безпеки. Та спершу розберімося з традиціями російськими. Основні атрибути тамтешньої «Маслєніци» — це «бліни» з ікрою, грибами, медом чи іншими начинками, виготовлення і спалення солом’яного опудала, гучні розваги й чаювання з самоварами просто неба, змагання… >>
Ще півтора десятка років тому візиткою талановитого подружжя з Коломиї були гобелени. У цьому виді ткацького мистецтва Ярослав Сахро з Оксаною Литвин сягнули такого рівня, що їхні твори почали залюбки купувати для приватних колекцій цінителі гобеленів з України, Великої Британії, Данії, Ізраїлю, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції та Японії. >>
Наше знайомство з Русланом Козленком, або ж Русалімом (це його кобзарський псевдонім), відбулося під час фестивалю епічної традиції «Кобзарська Трійця-2014». Освячення музичних інструментів на подвір’ї Михайлівського Золотоверхого собору, виступи майстрів із різних куточків України, традиційний «кобзарський чайок». >>
Усього два кольори — білий і червоний. А ними створено цілий світ. Пряма горизонталь — земля, хвиляста лінія — вода, хрест — вогонь. Квітка, яка означала початок життя. І — жінка з піднятими руками. Берегиня, мати–прародителька, символ життя і родючості, захисниця людей від усілякого зла, добра «хатня» богиня, що оберігає родину… >>
Симпатики древньогрецького філософа Сократа навряд чи аж так піднесено, услід за вчителем, можуть нині повторити його знамениту фразу «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». У сучасному світі не все так просто, стабільно високі прибутки рестораторів — тому підтвердження. >>
У столиці українського гончарства — селищі Опішня — завершився п’ятий щорічний Тиждень національного гончарного здвиження «Здвиг–2013». Хоча насправді ця щедра на глину й таланти земля «двиготіла» під натиском грандіозного мистецького дійства майже весь місяць. Адже учасники третьої Е–літньої академії гончарства, міжнародного молодіжного гончарського фестивалю та четвертого ІНТЕРСимпозіуму кераміки приїхали сюди раніше. Зрештою, у рамках згаданого Тижня відбувалося десять повноцінних мистецьких конкурсів і презентаційно–виставкових заходів, у яких, крім гончарів і керамістів, демонстрували свою майстерність ковалі, фотохудожники, майстри графіті та бодіпейнтінгу, тобто художнього розпису на тілі. Найгучнішим же і водночас заключним акордом «Здвигу», власне, його апогеєм, став Національний фестиваль гончарства. >>
