Із шиншили шубки шили

12.09.2012
Із шиншили шубки шили

Так виглядає львівська ферма Михайла Лазарєва.

Однією з цікавих галузей звірівництва, що динамічно розвиваються в Україні, стало шиншилярство. На теренах колишнього СНД команда українських фахівців упевнено утримує тут лідируючі позиції. Найбільш поширені невеликі звiроферми з кількістю продуктивних самок 20—50 особин. Але вже є і господарства на кілька сотень самок. Хороша рентабельність виробництва та гарантований збут продукції приваблюють підприємців, які, розглядаючи цей бізнес як серйозний і довгостроковий, за допомогою сучасних комунікаційних можливостей самостійно виходять зі своєю продукцією на міжнародні ринки.

Економіка шиншилярства

Головним стимулом розвитку такого бізнесу залишається особлива прихильність жінок до чудового хутра шиншил. Переважна кількість західних підприємців розводить цих симпатичних тваринок саме задля виробництва шкурок. Динаміку попиту на цей товар і світових цін на шкурки можна прослідкувати, ознайомившись із підсумками торгів шкуркою шиншили на Копенгагенському хутровому аукціоні, найбільшому хутровому аукціоні у Західній Європі. Шиншилярцi з усього світу укладають iз ним договори та надсилають поштою сухі шкурки шиншил. Аукціон відправляє «напівфабрикати» на вироблення в Туреччину, а вже вироблені шкурки досвідчені експерти сортують у лоти, підбираючи тотожні за всіма параметрами екземпляри. Сформовані таким чином лоти виставляються на продаж на торгах. Підсумки торгів завжди розміщують в інтернеті. Далі наводимо зведену таблицю таких підсумків за останні 2 роки (ціни вказані в доларах США).

Прокоментувати показники таблиці ми попросили львівського шиншиляра Михайла Лазарєва, який займається цим бізнесом майже 20 років:

— Підприємці знають, що знайти товар iз 100% реалізацією практично неможливо. Так от шкурки шиншил є саме таким товаром, — стверджує Михайло Петрович. — Почнемо аналіз з відсотка проданих шкурок від числа виставлених на продаж. Що ми бачимо? Торги протягом цього періоду проходили 10 разів. Тричі було продано 100% шкурок, 5 разів зафіксовано 95—99% і тільки двічі — менше 90%. Тобто — було б що продавати, все куплять.

— Але ж не кожен вітчизняний фермер готовий сьогодні виходити на міжнародні ринки. Наскільки реально реалізовувати шкурки шиншили в Україні?

— В Україні шкурку шиншили адекватної якості можна купити тільки дорожче, ніж на зарубіжних аукціонах.

— Чому?

— У нас на внутрішньому ринку цього товару замало, попит вищий за пропозицію. А продавати шкурки можна не тільки через зарубіжні аукціони. Якщо маєте 1000 шкурок і даєте про це знати в інтернеті, покупці вас знайдуть самі і почнуть закуповувати вашу продукцію на постійній основі. Шкурка шиншили надзвичайно затребувана. Дуже показовим є той факт, що хутровий аукціон у Санкт–Петербурзі, який входить до п’ятірки найбільших аукціонів світу, досі не торгує шкуркою шиншили. Хотів би торгувати, але немає чим. Україна недавно підписала договір про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Він, якщо не помиляюся, набуває чинності у вересні нинішнього року. Є всі підстави припускати, що аукціон в Санкт–Петербурзі таки почне торгівлю шкурками шиншили в 2013 — 2014 роках. Це означає, що наші шиншилярцi вперше отримають цілком доступний інструмент оптової торгівлі з можливістю конкурувати на торгах iз російською та білоруською шкуркою.

Чого це вам коштуватиме

— А що може дати таке захоплення у грошовому еквіваленті?

— Повернімося до нашої таблиці. Зверніть увагу на стовпець «Максимальна ціна». За останні 2 роки вона перевищувала 100 доларів 9 разів iз 10. Про що це говорить? Якщо виробник здатен потурбуватися про випуск якісної шкурки, постійно займається селекцією власного стада (особливо на першому етапі, при створенні первинного маточного поголів’я), його зусилля окупаються сторицею. Колонка «Мінімальна ціна» дуже чітко показує: з різних шиншил отримують різні прибутки. Є особини, шкурки яких не підходять до стандарту. Ні в якому разі не можна пускати таку шиншилу на плем’я! Якщо у вас з’явилися сумніви в якості хутра молодняка шиншили, краще реалізувати його живим на базарі чи через зоомагазин. Ця тваринка після першої ж родзинки, яку йому дасть новий господар, одразу стане домашнім улюбленцем. І це ще один реальний і доволі прибутковий напрям реалізації. Живих шиншил тримають удома тисячі любителів, і їх кількість тільки зростатиме! А показник «Середня ціна» — певно, найважливіша для аналізу рентабельності бізнесу колонка. Ми бачимо, що більше 60 доларів вона була двічі, більше 50 доларів — шість разів і двічі — більше 46 доларів. У цілому можна говорити про середню ціну в 50—55 дол.

— Ми говорили про можливі прибутки. А які основні статті витрат?

— Шиншила — травоїдний звір. Основна її їжа — спеціальний комбікорм. Він складається приблизно з 60% зернових і 40% трави. Його ціна на ринку не перевищує 3—5 гривень за кілограм. Для тих, хто має власне зерно і траву, це обійдеться в 1,5—2 гривні за кілограм. Забій на шкурку відбувається у 9—10 місяців. Шиншила з’їдає протягом місяця близько 900 грам комбікорму. За 10 місяців це становитиме не більше 9 кілограмів. Отже витрати на одну шиншилу не перевищують 50 гривень. До них необхідно додати вартість родзинок (1—2 на тиждень), яблук (1 яблуко на 8—10 шиншил двічі на тиждень), вітамінів, сіна (двічі на тиждень по 25 грам). Це приблизно ще 20 гривень. Тобто, загалом на годівлю однієї шиншили іде не більше 70 гривень на місяць.

Додамо ще витрати на утримання приміщення. Шиншили живуть в опалюваному приміщенні при температурі +10 — +26 градусів. На двох квадратних метрах розташується 20 шиншили, з урахуванням проходів. Обладнати таке приміщення просто. Я знаю випадки, коли шиншил тримають у кімнаті, на горищі, в гаражі, підвалі, напівпідвалі, на дачі... Якщо ви збираєтеся створити велику ферму, додайте ще витрати на робітників. При повному робочому тижні одна людина може доглядати за 500 шиншилами. Вичинка шкурки зазвичай коштує 5 доларів. Іноді випадають дрібні витрати, які можна віднести до графи «різне». Свідомо не називаю цифри витрат на приміщення, зарплату, оскільки вони відрізнятимуться. Свою собівартість, працюючи на купованих кормах, визначаю в 15 доларів з урахуванням вичинки шкурок. Рентабельність отримую в межах 50—100% і навіть більше. Для мене очевидно, що виробництво шкурок — довгостроковий, рентабельний бізнес iз гарантією реалізації виробленого товару.

— А яким чином аматор–початківець, який зацікавиться такою діяльністю, зможе розраховувати на збут продукції?

— Шиншилярам, які співпрацюють зі мною, я гарантую збут шкурок, оскільки давно підтримую зв’язки з переробниками та організаторами профільних аукціонів. Через мене вони можуть реалізувати шкурки в будь–якій кількості. Але — «щоб приготувати рагу із зайця, для початку треба вполювати самого зайця». Інакше кажучи, щоб стати учасниками цього бізнесу, необхідно для початку купити шиншил. До речі, основним заробітком шиншилярів є продаж живих шиншил на плем’я. Можу сміливо стверджувати це, бо останніх 19 років продаю молодняк шиншил. Відібрані для племінної роботи особини з гарним хутром зазвичай реалізуються за ціною 100—150 доларів і більше у віці 7—8 місяців. Рентабельність такого бізнесу може ще більше вирости. Не сумніваюся, що з початком торгів на хутровому аукціоні у Санкт–Петербурзі шкуркою шиншили попит на якісний молодняк у країнах СНД злетить до небес. Адже будь–який шиншилярець може послати шкурки своїх шиншил поштовою посилкою і вони будуть продані на аукціоні за адекватною ціною. Найближчим часом в українське шиншилярство прийдуть люди, які вже володіють своїм зерном або виробництвом комбікормів. Оскільки собівартість їх шкурки і племінного молодняка буде найменшою з усіх можливих, саме такі господарства в найближчому майбутньому стануть лідерами у виробництві цього елітного хутра. Шиншилярство в Україні та СНД можна назвати надзвичайно перспективною галуззю хутрового звіринництва, у якої є чудове поле для розвитку.

Кількiсть шкурок

% продаж

Макс. ціна

Середня ціна

Мін. ціна

12805

87

123,7

51,9

17,9

13306

100

183,3

57,9

15,4

17522

99

145,0

52,5

15,5

13125

100

127,9

46,7

17,9

11263

97

109,8

47,8

15,4

10729

100

127,1

61,3

15,5

13632

99

116,1

61,5

24,7

20097

95

109,9

54,4

14,2

13962

89

92,3

50,8

18,8

10341

97

105,6

56,6

25,8

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>