«Пер Гюнт» Захарова — викапаний «Стиляга»

Їх чекали протягом п’яти років. Стежили за афішами, перепитували в театральних касах про те, чи скоро можна буде побачити вистави Марка Захарова у Києві, і раз по раз дивувалися, що ось актор N зі своєю сумнівною антрепризою приїздить уже вдруге за рік, а «Ленком» навіть не анонсують. Нарешті дочекалися: з 8 до 17 вересня у Києві — великі гастролі театру «Ленком», який цього разу презентує останні вистави Марка Захарова — «Пер Гюнт» та «Вишневий сад». Незважаючи на те, що спектаклів лише два, до України прибуло понад сто «ленкомівців» — актори, музиканти оркестру, декоратори, гримери, костюмери... Для перевезення декорацій вагою 30 тонн знадобилося 9 трейлерів.

Творче кредо «Ленкому» Захарова знає кожен, хто стежить за творчістю цього театру: вистава повинна подобатися театралам «зі стажем» та професіоналам, а й людину, яка вперше переступила поріг театру, цей спектакль повинен захопити так, щоб вона боялася відволіктися навіть на секунду, аби чогось не прогавити. Зміст, видовищність, акторська гра — ось три кити захарівських вистав.

«Вишневий сад» Марк Анатолійович поставив у 2009 році. (Цю виставу театр присвятив пам’яті Олега Янковського, який репетирував роль Гаєва). «Коли ми бачимо на афіші Чехова — то якось не дуже і хочеться туди йти, — зізнався режисер у Києві. — Але ж заклик автора вичавлювати з себе раба по краплині — це зараз дуже актуально...» Головні ролі у «Вишневому саду» виконують народі артисти Росії Олександра Захарова, Олександр Збруєв, Леонід Бронєвой... Поряд із «ленкомівськими» корифеями — представник молодого покоління Антон Шагін (відомий за фільмами «Стиляги» та «У суботу»), який у цій виставі виходить на сцену в ролі... купця Єрмолая Лопахіна. У трактуванні Захарова цей герой — не хапуга–поміщик, для якого не існує нічого святого, який спить і марить, як би примножити свої угіддя. «Лопахін — натура творча, купецтво у ньому лише пробуджується», — таку установку дав він Шагіну.

У «Пер Гюнті», прем’єру якого зіграли минулого року, зірка «Стиляг» — головний герой. І цей режисерський розподіл ще раз доводить, що Марк Захаров відчуває до молодого Шагіна — Антону ще немає й тридцяти — величезну довіру. Задумуючи виставу, Захаров зробив власну сценічну інтерпретацію твору Генріка Ібсена. «...Пер Гюнт взаємодіє не з окремими персонажами — він взаємодіє із Всесвітом, — говорить Марк Анатолійович. — ... Мені цікавий «Пер Гюнт», можливо, тому, що я пройшов «точку неповернення» і реально відчув, що життя не безкінечне...». Антон свого героя вважає «людиною, яку не змогли зламати і знищити». Ці серйозні думки та меседжі «Ленком» загорнув у яскраву пластично–вокально–іронічну обгортку, яка волею режисера точно гармоніює з філософією спектаклю, його художнім наповненням. Виставу репетирували півроку, але, як зізнався Віктор Раков — йому тут дісталася роль Короля Тролей — Марк Анатолійович і досі може тицьнути перед спектаклем записочку з проханням у такому–то місці сказати таку–то репліку. Що то значить неспокійна творча душа...

Гастролі «Ленкому» проходять на сцені Театру імені Лесі Українки. Зайвий квиток на ці вистави питають ще на виході з метро — кількість бажаючих побувати на «Ленкомі» неймовірна. Хоча про виняток із правил — російські гастролери особливою демократичністю цін на квитки зазвичай не вирізняються — і тут говорити не доводиться (250—4000 грн.). А тому якщо хтось збирається до Москви — варто запланувати й вечір iз «Ленкомом». Там квитки коштують від ста російських рублів, а найдорожчі не перевищують двохсот доларів.