Модель з примусу

Поки її однокласниці мріяли про кар’єру актриси, поп–зірки чи супермоделі, уродженка міста Посадас в аргентинській провінції Місьйонес Мелісса Стасюк готувалася стати успішною бізнес–вумен. Тому коли скаут модельного агентства, побачивши її у школі, запросив на кастинг, обурено відмовилася. Але від дівчини не відчепилися. «Рекрутери модельної агенції знову й знову приїздили до мене, до моїх батьків, і вмовляли, вмовляли... Але я не хотіла бути моделлю! — скаржиться Мелісса. — Проте мама дотримувалася іншої думки. І порадила мені сприймати все це як гру, розвагу. Зрештою я так і зробила — перестала думати про майбутнє і стала жити сьогоднішнім днем».

Меліссі, яка походить із родини українських іммігрантів, усього 20 років. Як для такого юного віку, досягла вона вже чимало. На міжнародному рівні Стасюк дебютувала у вересні минулого року — на Лісабонському тижні моди, після чого підписала контракти з агенцією «Некст модел» у Нью–Йорку, Парижі та Мілані. І завдяки своїй працелюбності довела, що здатна працювати там не гірше, ніж титуловані зірки подіуму. «Мені подобається приїздити на майданчик для фотосесії дуже рано. І навіть якщо в мене проблеми чи поганий початок дня, я навчилася не плутати роботу з особистим життям, — розповідає Мелісса. — Для мене є велика різниця в тому, бути моделлю чи працювати в модельному бізнесі. Я — не модель, це просто моя робота. Яку я намагаюся виконувати якісно, хоча в генах це в мене не закладено».­

За словами Мелі, єдине, що поки завдає їй незручностей у модельному бізнесі, — погане знання англійської мови. А також необхідність наряджатися в «дівчачий одяг». «Найкомфортніше я почуваюся в чоловічому одязі: краватках, великих штанях, сорочках. Моя мета в одязі — не бути сексуальною. На жаль, на подіумі це можливо далеко не завжди...» — скаржиться модель