«Вірші, ставайте довкола стіною». Чому книга поезій Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет» вартує Шевченківської премії
Справжнє не буває напів. Справжнє не буває ні про що. >>
«Трансфер»: персональна виставка Моніки Завадськи. Фотографії надані PinchukArtCentre © 2012. Фотограф: Сергій Іллін.
Художниця, яка займалася плакатом, комп’ютерною графікою, відео, працювала арт–директором у журналах, представила лаконічну, нейтральну, як безособове речення, дещо формалістську виставку, в якій є відео, мураль (велике зображення на стіні) і абстрактна скульптура. Четвертим експонатом автори виставки назвали аудіорозмову Моніки з куратором її проекту Марією Ланько. В усіх візуальних формах Моніка досліджує взаємодію людини та об’єкта, на прикладі скульптури «Людина на двох гойдалках» показує, як поступово знайомі форми втрачають впізнавані обриси і наближаються до абстракції — на двох паралельних «гойдалках» ви не зразу впізнаєте ноги, руки, тулуб людини. За словами Моніки Завадські, це її рефлексія на тему ідентичності. Відсутність кольору — тільки чорний і білий — ясно показує графічні трансформації: від чіткої лінії, чіткого зображення до певного формального знака.
У тому залі ПінчукАртЦентру, де зазвичай проходять виставки українських художників у рамках проекту PAC–UA, наступні п’ять тижнів експонуватимуться виставки молодих польських художників. Проект «обміну молодими художниками», здійснений силами київського ПінчукАртЦентру і варшавського ЦСМ «Замок Уяздовський», — певною мірою кон’юнктура до Євро–2012: під парасолькою футбольного єврочемпіонату двом країнам–господарям легше було проводити спільні акції у будь–якій сфері. З 4 червня до 12 серпня у Bank Pekao Project Room мали двотижневі виставки українські художники Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Микита Кадан, Лада Наконечна та Микола Рідний. З 28 серпня до 30 вересня поляки Моніка Завадськи, Міхал Будні, Агнєшка Польська, Конрад Смоленський і Ніколас Гросп’єр матимуть в ПАЦ по одному тижню.
Обидва «Трансфери» супроводжуються лекційними програмами, український контекст у Польщі пояснювали Катерина Ботанова, Марія Ланько, Алевтина Кахідзе, Анна Лазар та Василь Черепанін, а польську арт–ситуацію для українців коментують знову Алевтина Кахідзе (29.08), Ева Горзадек (9.09), Агнешка Піндера (12.09), Даніель Музичук (19.09), фінальна дискусія відбудеться 26 вересня. ПінчукАртЦентр підключив до українсько–польського обміну ще одну свою програму — «Кураторську платформу», відтак молоді куратори, які навчаються на цьому «курсі», отримали практику. «Студентка» «Кураторської платформи» Ліза Герман розповіла «УМ», як відбувалася робота над виставками: «Я і мої колеги Марія Ланько та Тетяна Кочубинська є співкураторами однієї або двох виставок спільно з Бйорном Гельдхофом, головним арт–менеджером ПінчукАртЦентру. Першу виставку «Людина на двох гойдалках» Моніки Завадськи курирує Марія Ланько, друга — художниці Агнєшки Польської, яка робить чудове відео, — моя, і третя виставка теж проходить під моїм співкураторством — це саундінсталяція Конрада Смоленського: всього одна робота, але вона займатиме всю кімнату і наповнюватиме її шумом. У рамках цього проекту ми мали працювати з незнайомими художниками, робити певні дослідження — які в них є роботи, які найцікавіші, запропонувати одну з робіт для виставки в Києві, обґрунтувати, чому саме цей проект, і так далі. І разом з Бйорном ми приймали рішення про вибір роботи. Також ми писали короткі тексти про свої виставки, спілкувалися з художниками і допомагали їм безпосередньо на етапі підготовки виставки. Кожна з нас ще до «Кураторської платформи» займалася чимось подібним — я робила пару студентських виставок із друзями, Тетяна працювала в Російському музеї, Марія також кілька виставок організувала, в нас у всіх уже є певна практика, але досвід роботи з такою великою інституцією для нас перший».
Вибірку художників, чиї твори слід показати іноземній публіці як репрезентативні для свого покоління й арт–ситуації в цілому, здійснювали інституції–партнери — ПінчукАртЦентр і ЦСМ «Замок Уяздовський». Бйорн Гельдхоф каже, що українське і польське молоде мистецтво суттєво відрізняється: у Польщі більше сприяння художникам, багато музеїв, галерей, інституцій, спрямованих на актуальне мистецтво, відтак там заповнено більше ніш, більше різноманітних експериментів, українське мистецтво тісно пов’язане з суспільством і його проблемами. n
Справжнє не буває напів. Справжнє не буває ні про що. >>
Книжка Сергія Кривоноса «Зі щитом або на щиті» (К.: Брайт Букс) — перші генеральські мемуари про російську агресію. >>
У кінотеатрах другий тиждень показують документальну стрічку «Одного літа в Україні» від кінооб’єднання Вавилон? >>
Скрипку, виготовлену відомим італійським лютьєром Антоніо Страдіварі в 1714 році, продав аукціонний дім Sotheby's - новий власник виклав за неї 11,25 мільйона доларів. >>
На Сумщині в містечку Білопіллі 8 лютого 1925 року народився Віктор Зарецький — яскравий представник мистецького світу України. У його доробку роботи різних напрямків і стилів, які крізь призму творчості одного художника розповідають історію ХХ століття, протягом якого художнику випало творити. >>
Чи можна зупинити зло і злочини, розпізнати їх у зародку? Відповіді на ці питання намагаються знайти творці вистави «Калинова Сопілка» за мотивами повістіОксани Забужко - Харківський театр ляльок імені Віктора Афанасьєва. >>