Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Фестиваль незалежного ігрового, документального та анімаційного кіно «КіноЛев», який уже всьоме відбувається у Львові, — порівняно молодий, але вже добре знаний серед фахівців та шанувальників мистецтва кіно. Особливістю «КіноЛева» завжди був незалежний погляд на творчість молодих кіномитців. Цього року ключова тема фестивалю, який триватиме з 22 по 26 серпня, — «Кіно як неформат». «Йтиметься про те, на що спроможне кіно у подоланні рамок і кордонів у мистецтві, про роль медіа у домінуванні штучного поняття «формату» в культурі, зокрема у кіно, і про те, як кіно може долати формальні обмеження», — розповідають організатори. Програма «КіноЛева–2012» пропонує як класику світового кінематографа, так і молоде та маловідоме кіно.
Патроном цьогорічного фесту було обрано видатного вірменського й українського режисера Сергія Параджанова. Тож невід’ємною складовою програми стане серія документальних фільмів про режисера і ретроспектива його найвизначніших стрічок. Спеціальним гостем фестивалю буде Левон Григорян — вірменський режисер, асистент та учень Параджанова. Григорян написав дві книги спогадів та зняв низку документальних стрічок, присвячених особистості свого вчителя, три з яких покажуть на фестивалі. Також до Львова із презентацією свого фільму про Параджанова під назвою «Небезпечно вільна людина» завітає український режисер Роман Ширман.
Спеціальною подією «КіноЛева» стане українська прем’єра останнього фільму Агнешки Голланд «У темряві». Стрічка цього року потрапила в кінцевий список номінантів на здобуття «Оскара» в категорії «найкращий іноземний фільм». Режисерка особисто презентуватиме картину і зможе поспілкуватися з поціновувачами кіно. Як пояснили організатори, «У темряві» обрали з огляду на безпосередній стосунок до Львова, адже події стрічки розгортаються навколо компанії дітей — львівських євреїв, що в часи Другої світової війни змушені впродовж 14 місяців ховатися у каналізації міста.
Програма «Рок у кіно» стане відгалуженням головної теми фестивалю — поняття «неформат». Вона досліджуватиме присутність на екрані символічних для історії рок–музики явищ і осіб, таких як фестиваль «Вудсток», музиканти Боб Ділан та «Роллінг стоунз».
Молоде кіно цього року буде представлене під прапором Грузії. Організатори обіцяють показати підбірку стрічок молодих грузинських режисерів 2009—2011 років виробництва. П’ятницю, 24 серпня, зі зрозумілих міркувань буде присвячено українському кіно. Серед запропонованих фільмів — «Гамер» Олега Сєнцова, «Щастя моє» Сергія Лозниці, кіноальманах «Україна гудбай!» тощо.
Серед інших цікавинок програми любителям класики запропонують ретроспективу одного з найяскравіших представників «Нової хвилі» французького кіно Клода Шаброля. Для молодших кіноманів цього року вперше буде представлено програму дитячих фільмів «Кінолевчик», до якої увійшли найкращі зразки ігрового та анімаційного кіно з усієї Європи за останні роки. Цікаво, що всі стрічки для дітей будуть продубльовані українською мовою — незвична практика для фестивального формату субтитрів. Дискусійний майданчик цього року пропонуватиме обговорити теми «Кіно та медіа» і «Кінокритика».
Покази «КіноЛева» проходитимуть за адресами: вул. Валова, 18 А, Сад Бернарден Ґарден (подвір’я Музею ідей), вул. Ст. Бандери, 1 (музей «Тюрма на Лонцького»), а також у Театрі ім. Леся Курбаса та Оперному театрі.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>