Вибори в парламент, що пройдуть у жовтні цього року, вже означилися появою великої кількості нових проектів. Основна їх мета — задоволення попиту на «нові обличчя». Чи справді такі проекти несуть кращу альтернативу? Думається, варто уважніше придивитися до цінностей, які вони захищають.
Помилкові методи призвели до розчарування
У 2001 роцi після своєї відставки Віктор Ющенко виступив ініціатором створення блоку «Наша Україна», до якого ввійшли 10 політичних партій. Ця політична сила об’єднала людей, котрі багаторічною працею довели свою патріотичність. Увесь час «Наша Україна» була опозиційною, а пізніше стала рушієм перемоги Ющенка на президентських виборах.
Після перемоги у 2004 роцi постало питання подальшого існування партії. Було два підходи. Один полягав в «об’єднанні знизу». Тобто на низовому рівні мали об’єднатися партійні осередки, що входили до блоку. Такий механізм дозволив би врахувати інтереси людей, які боролися за українські цінності, а не посади. На жаль, тоді переміг інший підхід створення партії. Було запропоновано розбудовувати її «з чистого аркуша». Відповідно, поширився заклик вступати до нової політичної сили. «Наша Україна» почала формуватися як партія влади. Отже, до неї потрапило багато людей, які не мали ніякого стосунку до попередньої боротьби. Ці політичні кар’єристи буквально ліктями розчищали собі дорогу у владу.
Склалася парадоксальна ситуація, коли ті, хто найбільше боровся у попередні роки, мали малий вплив на роботу владних органів. Натомість політичні кар’єристи отримали вплив, посади, депутатські мандати. Вийшло так, що хибне рішення щодо механізму формування нової правої сили стало причиною багатьох проблем у майбутньому.
Обличчя політичного кар’єриста
Новій помаранчевій команді довелося розв’язувати багато соціальних та економічних проблем. Коли рейтинг «Нашої України» почав падати, то саме випадкові політичні кар’єристи першими розгорнули галасливу кампанію критики як проти самого Ющенка, так і проти «Нашої України». Вони шукали нові проекти, котрі б гарантовано давали перспективу отримання посад чи мандатів.
— Сьогодні Ющенко пропонує правильні українські цінності, а це важливіше за рейтинг, — переконаний народний депутат–нашоукраїнець Ярослав Джоджик. — Мені запам’яталися слова одного із членів фракції «НУНС» (тепер він уже не член «Нашої України», але колись був одним з чільних діячів фракції). Він сказав: «Я не можу зрозуміти УНП. Коли Ющенко був Президентом і роздавав посади, ви показували свій характер і залишилися практично ні з чим. Тепер, коли Ющенко не має рейтингу, ви хочете йти з ним на вибори?».
І справді. На теперішньому етапі Ющенко може запропонувати лише боротьбу за базові українські цінності. Це — складний шлях, на якому будуть кидати каміння і клеїти ярлики. Дуже часто робитиметься це через нерозуміння або ж свідомо на замовлення зовнішніх ворожих сил. Боротися насправді можуть лише ті, хто реально усвідомлює загрози для незалежності України і знає, як їх відвернути.
Згадаймо помаранчевий Майдан. Тоді було також два підходи. Один полягав у тому, щоб наполегливо й твердо вимагати виконати вимоги Майдану мирними засобами. Другий пропонував розпочати масовий штурм адміністративних будівель. Ми знаємо, який підхід переміг. Сьогодні на прикладі Сирії бачимо, що могло б бути, якби переміг силовий варіант.
Боротися насправді можуть лише ті, хто реально усвідомлює загрози для незалежності України і знає, як їх відвернути.
— На жаль, значна частина українських політиків, попри всю гучну тріскотню, залежна лише від реалізації свого політичного майбутнього, — каже Ярослав Джоджик. — Їхні особисті амбіції за будь–яку ціну є визначальними при прийнятті рішень. Вони палець об палець не вдарили, щоб підняти рейтинг «Нашої України», коли були в ній. Вони просто шукають нові «політичні паровози», щоб потрапити в парламент. Для них основне — власне «Я». Проте очевидно, що, як тільки почнуться проблеми в нового «паровоза», вони першими його розкритикують і спробують перескочити в інший.
Замість післямови
Що можуть дати суспільству політичні партії, сформовані з політичних флюгерів? Що можуть дати кандидати–мажоритарники, які ще вчора були провідними діячами одних політичних сил, а сьогодні представляють зовсім інші, часто ідеологічно протилежні, бо, бачте, нова сила має «кращі шанси»?
— Переконаний, саме очищення «Нашої України» від політичних флюгерів, об’єднання її з Українською народною партією і Конгресом українських націоналістів дають нову якість політиків, — каже Ярослав Джоджик. — Ці політичні сили пройшли своєрідну люстрацію, вони не піддалися спокусам, вони в змозі протистояти загрозам у вирішальних для України ситуаціях, бо для них Україна важливіша за власне «Я» та власні інтереси. Тут варто згадати слова Блаженнійшого Любомира Гузара: «Політика — то служіння». Вміти служити своєму народу, дотримуватися правильних принципів і працювати на користь держави — це складне завдання, проте впевнений, що «Наша Україна» зможе з ним впоратись.
Ірина ДЕМКОВИЧ