А на аверсі — Азаров анфас!

Прем’єр–міністр обурений: Україну «чмирять» не тільки директивами, а ще й на Олімпійських іграх. Образ світового ізгоя, який за два роки правління команди регіоналів міцно приклеївся до потенційної житниці Європи, неприємно вражає не лише мешканців держави, а й правлячу команду. Тому Микола Азаров вирішив несправедливість урегулювати — і нагородити спортсменів, яких «засудили» у Лондоні недружні до нас арбітри. «Всіх їх уряд відзначить. Це моя пропозиція, і я наполягаю на цьому», — по–державницьки розпорядився очільник Кабміну.

І сміливо ступив у полум’я!

Назагал же Микола Янович олімпійцями задоволений. Прозоро натякнувши, що двадцять олімпійських медалей — це заслуга нинішньої влади, він не втримався від спокуси обіцянок. «Нашим базам олімпійської підготовки потрібна глибока модернізація, — мовив Прем’єр. — Тому ми починаємо чотирирічний цикл оновлення матеріально–технічної бази спорту вищих досягнень і водночас масового спорту». Допомагати тим, хто намагається швидше, вище і сильніше, Прем’єр також буде по–дорослому: Мінмолодьспорту вже отримало наказ розробити спеціальну загальнодержавну програму підготовки до наступних ігор у Ріо–де–Жанейро. «Україна може і буде серед олімпійських лідерів світу», — сказав, мов поставив на тоталізатор, головний український міністр.

Але найбільше Миколу Азарова непокоять лісові пожежі. Найімовірніше, вступне слово на вчорашнє засідання уряду Прем’єру писали дуже заздалегідь: коли в Україні ще стояла спека, а нинішні дощі, які у зародку гасять усі загоряння поміж природних і штучних насаджень, ніхто й не прогнозував. Але що написано пером і затверджено радниками, то не читати перед телекамерами було б неправильно! І Микола Янович вчергове нагадав, що він заборонив пускати у цю спекотну пору усіх охочих відвідувати українські ліси. Адже нині, коли країну заливають зливи, пожежна небезпека, на думку Прем’єра, особливо гостра. Та й взагалі, у цій царині на підвідомчій йому території коїться взагалі щось жахливе!

...За щільно завішеними шторами йшов густий і противний дощ, а Прем’єр–міністр України, зайнявши головне крісло за міністерським столом, перейшов до вишуканого саспенсу. «Я особисто бачив цю вогняну стіну. Повірте, я знаю, що кажу», — очільник Кабміну розповідав про свою поїздку до Цюрупинська Херсонської області, де він персонально очолював штаб із ліквідації пожежі. «До гасіння пожежі залучалось одна тисяча сімсот шістдесят сім осіб і сто п’ятдесят три одиниці техніки, три пожежні літаки Ан–32П і три гелікоптери Мі–8 із водозливними пристроями, а також пожежний поїзд», — підбив підсумки свого перебування в українських степах Микола Азаров.

Пожежа, яку побачив Микола Азаров, схвилювала його неймовірно. Можливо, це було одне з найбільших переживань його життя. Принаймнi гасінню пожежі він присвятив левову частку своєї доповіді. У 5–6 разів більше часу, ніж економічним питанням. «Чесно кажучи, заспокоївся тільки тоді, коли переконався, що загроза кільком селищам навколо палаючого лісу минула», — Янович сміливо й відважно оголив свою раниму душу перед цинічними акулами пера. Детально проаналізувавши, що горить, як горить, чому горить і що треба робити, аби надалі не горіло, роздавши словесні догани всім, хто недопрацював на гасінні, Прем’єр зробив доволі несподіваний висновок: в усьому винні засоби масової інформації. Тобто державні служби, які з цими засобами мали б ефективно співпрацювати. Але не працюють.

«Дійсно важкі наслідки стихії були швидко ліквідовані. А про самовіддану роботу людей ніхто не сказав. Висвітлення ситуації у ЗМІ таким чином не стало коректним та об’єктивним, — вирішив Азаров. І продовжив: інформаційні підрозділи органів влади відповідають за те, щоб журналісти мали повну і об’єктивну інформацію». Вийшло трохи «масло масляне», але загальну думку Прем’єра зрозуміли всі: Микола Янович, покинувши комфортний Київ, у таку спеку помчався гасити вогонь і впливати на електорат Партії регіонів перед майбутніми виборами, а газети чомусь не вийшли з великими фотографіями на першій шпальті, де один з основоположників правлячої партії стоїть на тлі вогняної стихії! А це, звичайно ж, неподобство, а це ж, звичайно, перекручування! Тим паче у такі відповідальні дні, коли кожен голос на рахунку.

Ідеї Тимошенко живуть і перемагають

Вибори також можуть допомогти й школярам. До 1 вересня (два місяці до виборів) уряд має здати в експлуатацію 40 нових шкіл на чотирнадцять iз половиною тисяч учнівських місць. «Я прошу членів уряду за два тижні, що залишились, виїхати в закріплені регіони і, безумовно, забезпечити відкриття цих нових шкіл. Ви уявляєте, яке це свято для дітей, батьків, педагогів — нова школа? Це як нова квартира для родини. Поставтеся до цього по–батьківські, зробіть людям свято», — поставив завдання Прем’єр. Навіть більше: вчора всі загальноосвітні школи в країні мали отримати абсолютно всі підручники для першокласників. «Це я також прошу взяти під особистий контроль кураторів областей, — звернувся Азаров чи то до свого апарату, чи то до партійних штабів. — Елементарно присвятіть цьому кілька годин робочого часу: зателефонуйте в райони, в школи. Якщо треба, допоможіть вирішити проблеми. Підручники надруковані вчасно».

Але й на цьому очільник уряду, опрацьовуючи освітню ниву, вирішив не зупинятися. І, мабуть, згадавши кримінальні звинувачення, які влада пред’являла Юлії Тимошенко, вирішив... озброїтися її методами. Аби креатив не пропадав. Минулого тижня Кабмін просто змавпував її ідею задобрити мешканців сіл машинами швидкої допомоги, а вчора вирішив піти далі, творчо доповнивши медичні автомобілі шкільними автобусами. «До 1 вересня в усіх школах має бути тисяча нових шкільних автобусів. Вперше ми змогли купити для дітей таку кількість автобусів. Усі до одного мають працювати, починаючи з першого дзвінка. Це також перевірте і проконтролюйте», — наголосив Прем’єр. Чи будуть на шкільних автобусах портрети Миколи Азарова та Віктора Януковича, поки що невідомо.