Княжі раритети

У Вишгороді, старовинному місті, супутнику давньоруського Києва, зараз шукають залишки легендарного палацу княгині Ольги та мощі перших вітчизняних святих — великомучеників, що походили з династії Рюриковичів, — князів Бориса та Гліба. Розкопки відбуваються на території приватної садиби, власниця якої люб’язно запропонувала для досліджень... власний город, на якому раніше росли буряки, огірки та помідори.

Аби потрапити безпосередньо до місця, де відбуваються сенсаційні розкопки, журналістам довелося увійти за високий паркан, де їх досить доброзичливо оббрехали дві руді собаки. Далі ще одна місцева «учасниця» дійства, яка не проти покрасуватися перед телекамерами, — коза на ім’я Маша. І ось у цій садибі ентузіасти з Інституту археології НАН України намагаються знайти два легендарні об’єкти — залишки палацу княгині Ольги, яка свого часу славне місто древлян Коростень спалила і не менш славного сина на ноги поставила — князя Святослава Ігоревича, того, що «чуб носив» і на Царгород жах наводив. «Склалося так, що практично вся територія вишгородського історико–культурного заповідника, окрім легендарної церкви св. Бориса і Гліба, знаходиться на території приватних ділянок», — розповідає співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України Сергій Тараненко. (Ще б пак, усього церков iз такою назвою, починаючи з першої — давньоруської — і закінчуючи ниніш­ньою — 1961 року, було 16 (!). Із цього списку доля першої дерев’яної невідома, другу — кам’яну — зруйнували вояки Батия, а решта 13 згоріли).

На городі Любові Йосипівни Ханенко знайшли культурний шар XI—XII століття. «Поки важко визначити, чи дві знайдені споруди, одна з яких є житловим приміщенням, а друга — господарського призначення, це садиба городян чи частина феодального двору. Але вже є сенсація, — каже Сергій Тараненко. — Знайдені великі фрагменти пірофілітового сланцю. Цей матеріал на Русі використовували для виготовлення саркофагів. Можливо, це залишки саркофагів перших святих Русі — великомучеників Бориса і Гліба». Спочатку мощі покоїлися біля церкви св. Василія Великого, яку побудував князь Володимир (духовне ім’я Василій). Вона згоріла першою. У 1030 році на її місці князем Ярославом була збудована церква–усипальниця св. Бориса та Гліба. У 1115 році, під час князювання Володимира Мономаха, мощі із дерев’яної церкви перенесли в нову — кам’яну. Зникли вони після Батиєвої навали. «Якщо вірити джерелам, мощі заховали десь тут, на Ольжиній горі, — розповідає директор заповідника Ірина Пироженко, — і за легендою, вони знову з’являться, коли ми через своє благочестиве життя станемо гідні цього».

Побачили журналісти й інші знахідки, серед яких два наконечники стріл, витончені кістяні ґудзики для модниць того часу, залишки керамічних виробів, частки візантійської амфори та два залізні ключi — химерні витвори середньовічної інженерної думки. «Розкопки у Вишгороді не проводилися вже 20 років, — повідомив керівник проекту, старший науковий співробітник Центру археології Києва Iнституту археології НАН України Всеволод Івакін. — Нині організатором та спонсором проведення археологічних досліджень виступив «Парк Київська Русь». Особлива подяка його директору Володимиру Янченку». За словами пана Янченка, в подальшому «Парк Київська Русь» планує відкрити у Вишгороді свій філіал. «Можливо, він радикально змінить на краще вигляд старовинного міста і відкриє нову сторінку в його історії», — заявив директор.

Олексій ГУСАК