Де Хмельницький із Яном бились

Місцевість під назвою Білий берег у Зборівському районі Тернопільщини не є широковідомою для всієї України, хоча її історичне значення не менше, ніж, приміром, легендарного Куликового поля для сусід­ньої Росії. Саме на Білому березі відбулася у серпні 1649–го переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна II Казимира. За визначенням авторитетних істориків, вона стала важливою складовою українського державотворення. Однак до початку 90–х років уже минулого століття на місці історичної битви (чи не символічно щодо захаращення радянської історії різним непотребом?) було сміттєзвалище. Уже аж iз настанням української незалежності патріоти–ентузіасти відродили славний Білий берег. Його було розчищено, впорядковано козаць­ку могилу–курган, створено музей, споруджено храм. А минулого року в історичного місця нарешті з’явилася справді гідна його значення перспектива — стати державним історико–культурним заповідником.

Доцільність створення такого заповідника на місці грандіозної історичної битви підтвердили, зокрема, і науковці кількох країн, які збиралися у Зборові на міжнародний науково–практичний семінар «Проблеми дослідження і музеєфікації полів битв в Україні». Резолюція цього зібрання, зокрема, підтвердила велике історико–культурне значення об’єкта, його добру збереженість та наявність великої кількості наукових досліджень, що дозволяють достовірно ідентифікувати об’єкти, пов’язані з битвою. Також у ній зазначено, що ідея створення заповідника є результатом кількарічних спільних досліджень українських, американських та польських учених. І що реалізовувати її слід на новому методологічному рівні, із розумінням значення об’єкта як спільної європейської культурної спадщини, робота над створенням якого «повинна бути поступом у налагодженні співпраці та взаєморозуміння між українським та польським народами».

До речі, створення музеїв на полях військових битв історичного значення впродовж останніх десятиліть стає у світі все популярнішим способом об’єктивного відтворення подій. Адже відомо, що в кожному випадку переможцями і переможеними формувалися дуже різні погляди на подію, що породжувало навколо неї чимало неоднозначних думок та фантазій.

Як розповів «УМ» директор районного комунального історико–краєзнавчого музею «Зборівська битва» Богдан Макогін, майбутній заповідник принципово відрізнятиметься від уже існуючих на території України. Передусім — поєднанням функціонування історичного комплексу з територіальним розвитком. Зокрема, планується створити рекреаційну зону з широкою інфраструктурою та всіма необхідними умовами для активного залучення відвідувачів до народної культури, відродження традицій козацтва, українських народних обрядів і промислів. Усі охочі матимуть там можливість одержати повне уявлення про козацький військовий вишкіл, звичаї та побут. На території будуть з науковою достовірністю відтворені житлові, господарські, фортечні і культові споруди тих часів. А також планується розмістити майстерні народних промислів та ремесел, у роботі яких зможуть узяти участь і відвідувачі.

Загалом заповідник «Поле Зборівської битви» разом iз прилеглою рекреаційною зоною має стати великим туристичним об’єктом, що користуватиметься популярністю і в українських, і в зарубіжних туристів. Однак зробити для цього потрібно ще дуже багато, як і вкласти чимало коштів. Наразі готові проект і наукове обґрунтування, паспортизовано об’єкти, триває підготовка експозицій. Однак вирішальним має стати набуття статусу державного заповідника, тож у Зборові дуже чекають відповідного рішення Кабінету Міністрів. Саме від нього залежить зараз, в основному, реалізація ідеї про створення унікального історико–культурного заповідника на українському «Куликовому полі».