Дрібна, але багато

Перед минулими вихідними в Україні зовсім не тріумфально підійшли до фінішу збирання ранніх зернових. У ці дні аграрії дозбирують на полях кукурудзу, соняхи, сою та іншу «дрібноту», а чиновники намагаються підбити баланс та дати відповідь на кілька важливих запитань. Головні з них: чи дозволить нинішній врожай гарантувати продовольчу безпеку країни, якою буде ціна хліба за нинішнього «розкладу», скільки можна дозволити вивезти збіжжя на експорт, врівноваживши при цьому інтереси дер­жави та кон’юнктуру ринку.

Себе, здається, нагодувати зможемо...

«За головними сегментами зернового ринку ми зібрали достатню кількість продукції, щоб забезпечити продовольчу безпеку в Україні», — оприлюднив офіційну — і дуже прогнозовану — точку зору влади директор департаменту Міністерства аграрної політики і продовольства Сергій Кваша. Хоча особливо радіти чиновникам підстав немає. Так, завершивши збір ранніх зернових на площі 9,7 млн. га, Україна зібрала до умовної «комори» 25,18 млн. тонн збіжжя. Що на цілих 7,57 млн. тонн менше, ніж торік.

Середня врожайність нині, як і передбачалося, склала трохи більше 25 ц/га. Хоча торік ми мали понад 30 ц/га. Намолот пшениці у порівнянні з минулим роком скоротився на 26,8%: до 16,29 млн. тонн. Друга за валом культура — ячмінь — також «упала». На 22,6%, в абсолютних цифрах маємо 7,15 млн. тонн. На перший погляд, трохи виправляє статистику жито — селяни зібрали його більше, ніж торік, на 27%. Але 700 тисяч тонн — загальний врожай цієї культури, погоди, на жаль, не робить. Вівса також зібрали вдвічі більше — але назагал це всього лише 300 тисяч тонн. Трохи менше, ніж торік, зібрали гороху — 364 тис. тонн (було 382 тис. тонн), але середня урожайність натомість зросла.

За словами Кваші, для забезпечення власних споживчих потреб у 2012 році Україні знадобиться 5,24 млн. тонн пшениці, 100 тисяч тонн ячменю, 200 тис. тонн кукурудзи і 450 тис. тонн жита. Таким чином, запевнення чиновника у продовольчій безпеці виглядають цілком логічно: пшениці вже є достатньо, плюс перехідні залишки з минулого року, плюс озимі сорти. Інших культур також зібрано достатньо. Але такий хід думок лише за умови, що ми не враховуємо кілька важливих нюансів функціонування нашого АПК: головний заробіток українські селяни отримують не на власному ринку, а експортуючи свій урожай. Торік, наприклад, влада, запроваджуючи квотування та ліцензування, активно заважала збільшувати експорт і взагалі нормально працювати на зовнішні ринки — не дозволяючи селянам отримати прибутки за свою каторжну працю. Мотив: «тримати» ціни на внутрішньому ринку і не дозволяти політичному товару — хлібу — зростати у ціні.

Ціни шепочуть: «Продавай...»

З одного боку, перешкод для повноцінного експорту експерти не вбачають. «З урахуванням перехідних запасів у розмірі 12 млн. тонн ми матимемо близько 60 млн. тонн збіжжя, — каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Такі великі перехідні запаси ми матимемо вперше в історії України. Тому я не вбачаю необхідності запровадження жодних експортних обмежень». На його думку, без шкоди для внутрішнього ринку ми можемо продати 25 млн. тонн збіжжя.

Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко називає трохи меншу цифру — 19—20 млн. тонн. Із них 5—6 млн. тонн припадає на пшеницю, 2 млн. тонн — на ячмінь, а решта — 12 млн. тонн — на кукурудзу. Навіть більше: аналітики очікують зростання експорту вже у нинішньому місяці. «У липні ми продали за кордон 1,2 млн. тонн, у серпні ж можемо вийти на цифру 1,8—2 млн. тонн», — продовжує Клименко.

Підстави для подібної активності є. Найголовніше серед них — ціна. Лише за останні 6 днів вартість пшениці 3­го класу на українському ринку зросла на 3% і становить понад 1990 гривень, тобто еквівалент американських 240 доларів. «Сьогодні відбувається «притирання» покупців та продавців до цієї ціни. Оскільки та цифра, яку ми маємо сьогодні, багатьох шокувала», — каже Клименко.

Але попри весь шок, купувати зерно трейдери все одно будуть: посуха у США та інших регіонах­житницях тільки підвищуватиме вартість збіжжя. Та от вгадати роль української влади у цьо­му процесі вкрай важко. З одного боку, держава ніби­то не проти активізації експорту. За словами Кваші, у нишіньому маркетинговому році (до липня 2013 року. — Авт.) експорт зросте на 5—15% — до 21—23 млн. тонн. З одного боку, грошей у бюджет треба, з другого — процес перерозподілу ринку, який почався торік, привів до керівництва на «хлібних» місцях певної кількості своїх, афільованих із владою людей. Які не проти ринкової активності та прибутків у «правильну» кишеню.

Крім того, високі ціни на збіжжя означають дорогий хліб, а також м’ясо (через здорожчання кормів), яйця і цілу низку товарів, які вміщають ці інгредієнти. Така тенденція аж ніяк не в’яжеться із гаслом про поліпшення життя вже сьогодні чи про добробут, який прийде на зміну стабільності. За словами експерта Інституту економічних досліджень Олега Нів’єковського, хліб восени подорожчає на 6%. За його словами, боятися цього не варто, адже для заможних споживачів таке зростання непомітне, а для бідних можна запровадити дотації.

«З іншого боку, частина пшениці у структурі ціни хліба становить 12—15%. Тобто зростання вартості збіжжя не має автоматично призводити до подорожчання хліба, — каже експерт Олександр Корбут. — Ціни на хліб сьогодні живуть своїм життям і визначаються рівнем інфляції, загальних витрат і споживчого попиту». Іншими словами, хліб в Україні може подорожчати рівно настільки, наскільки йому дозволять у Партії регіонів. Тож крива подорожчання хліба буде лакмусовим папірцем того, наскільки успішно нинішня влада контролює економіку. А можливі обмеження експорту — показником, наскільки міцні нерви у членів Кабінету Міністрів.

ІДЕЇ

Як хлібороби­-українці мільярд китайців хочуть нагодувати

Небувала посуха у США, що супроводжується банкрутством фермерів, призвела до нового історичного рекорду цін на зернові. Глобально впродовж наступних десяти років виробництво продуктів харчування, а отже — ціни на них зростатимуть. Проблемою неабияк занепокоївся Китай — країна з одним із найбільших внутрішніх ринків продуктів харчування. Сьогодні Піднебесна розглядає проект, як зробити Україну своєю житницею. Перший аграрний експорт з України до Китаю може розпочатися вже нинішнього року. Це буде кукурудза. Потім покупці розглянуть можливість купівлі іншої продукції. Цікаво, що споживачі готові інвестувати в українські чорноземи.