Про цю «вибухонебезпечну» хірургічну історію зі щасливим кінцем у серпні 1986–го першою розповіла союзна «Комсомолка». Їй, як і московським «Литературной газете» та «Огоньку», з благословення Кремля перед початком горбачовської перебудови для контрольованого «випускання пари» дозволялося значно більше, ніж решті ЗМІ.

Власне, успішно здійснена підполковником медичної служби Юрієм Воробйовим операція, яка в будь–який момент могла поставити фатальну крапку в житті всіх її учасників, тягнула на світову сенсацію. Випадок, справді, був унікальний для планетарної медицини: з тіла радянського воїна Віталія Грабовенка вдалося «вийняти» гранату кумулятивної дії (довжина — 11 см, діаметр — 3 см), яка перебувала на бойовому взводі. Та форс–мажор у Душанбинському військовому шпиталі прикордонних військ був пов’язаний iз надто чутливою для тодішньої глобальної політики темою — тривалим радянським вторгненням в Афганістан. Тому про цей подвиг військових медиків згадували недовго.