Лох на дорозі

Одразу кілька великих і безглуздих аварій на дорогах, черговий сплеск зухвалості мажорів та ще безглуздіша заява в.о. начальника ДАІ, що за відеофіксацію його хабарників–підлеглих можна загриміти на 15 діб арешту, — все це, безумовно, хвилює маленьких українців. Тобто виборців, які теоретично можуть проголосувати за Партію регіонів. Тож проблемою безпеки на дорогах вирішив зацікавитися уряд.

Гривнею — проти «чайників» на дорогах

Прем’єр–міністрові Миколі Азарову доповіли: щороку в нашій державі продають близько 200 тисяч нових автівок. Які вдень і вночі колесять 170 тисячами кілометрів так званих автошляхів. «Україна є потужним автотранспортним коридором зі Сходу на Захід і з Півдня на Північ. Тому безпека на дорогах має стати окремим напрямом державної політики», — зробив державницький висновок Прем’єр.

Тим часом на українських шляхах масово гинуть люди. За показником смертності (12 загиблих на 100 тис. населення) — ми другі у Європі після Росії. В Україні за рік у порівняльних цифрах трапляється у 5 разів більше ДТП, ніж, наприклад, у Німеччині. Відтак економічні збитки держави внаслідок ДТП, за оцінками Світового банку, сягають 5 млрд. доларів.

Втрата грошей для влади — безумовно, аргумент. Тому Микола Азаров вирішив збагнути: а чому ж це на наших дорогах так небезпечно? Тим паче що коли він їде з Кончi–Заспи на роботу в центр Києва, то ніби нічого небезпечного на узбіччі ніколи й не помічав. Навіть більше: у вкрай необхідних для Прем’єра робочих поїздках різноманітною дикою й неасфальтованою глибинкою жодне ДТП в око, на щастя, не впадало. І Микола Янович вирішив: левова частка вини лежить на... автошколах. Які випускають водіїв–недоучок. «Машину купив, права купив, а уміння їздити не купив», — хизуючись знанням фольклору, трохи причесав на український лад грузинський анекдот керівник уряду. І повідомив свою точку зору: «Інструктори часто нехтують твердим засвоєнням навичок практичного водіння. Скорочують час практичних занять. Курсанти витрачають чималі гроші, але не отримують належної якості підготовки».

Тож в уряду з’явилася чергова хороша ідея: посилити критерії акредитації автошкіл. А це, відповідно до наших умов, —чергова годівничка для відповідальних чиновників. Та зростання традиційного розміру хабара. І щоби натякнути, що він не жартує, Прем’єр поставив ще одну прекрасну вимогу: «Необхідно створити національну інформаційну систему, яка дозволить дати оцінку кожній автошколі залежно від того, скільки ДТП сталося з вини її випускників». А це ще не одна сотня тисяч гривень. Бюджетних. На хорошу, звісно ж, справу!

Водіям на замітку: Янович відео дозволив!

Друге поле діяльності Миколи Азарова у дорожному напрямку продиктували вибори. «Високопосадовці або так звані «мажори», які вважають себе недоторканними чи «особливими» за кермом, повинні ходити пішки. Я вимагаю, щоб за злісні порушення правил дорожнього руху нікому ніяких поблажок не було», — жорстко і безкомпромісно заявив він. А оскільки традиційна для України безкарність осіб діючої влади та представників славного донецького народу (що назагал дорівнює одне одному. — Авт.) різко посилилася під час правління соратників шановного Миколи Яновича, то можна сподіватися: його вимогу друзі виконають.

Ще один ньюз від Прем’єра: «Я також прихильник того, щоб відповідальність за порушення правил дорожнього руху була підвищена до того рівня, який стане однозначним запобіжником проти того, щоб водій перевищував швидкість у містах, на пішохідних переходах». Іншими словами, Микола Азаров фактично дав добро ініціативі людей iз паличками, які вже підготували черговий закон про чергове збільшення штрафів. Оскільки своїх за порушення даiшники традиційно не карають, а казну збільшеними штрафами наповнювати треба буде, то за ідею Яновича знову ж таки заплатить багатостраждальний український лох. На цей раз — лох iз правами.

Ну а якщо хтось сподівається, що уряд хоч якось стримуватиме запопадливість відомства, яке забезпечує його персональну безпеку та тіньові надходження, то ось вам — цитата Миколи Азарова: «Недолугі реорганізації Держ­авної автоінспекції в минулі роки, скорочення і кадрові перетасовки насправді послабили функціональну спроможність служби. Її треба відновлювати».

Щоправда, явного вже донецького «беспредєлу» на дорогах шановний Микола Азаров вирішив не допускати. І присік ініціативу уродженця Макіївки, в.о. начальника ДАІ Володимира Рєзнікова садити на 15 діб кожного, хто насмілиться знімати на відеокамеру хамство і беззаконня стражів доріг. Якщо раптом хтось із продавців смугастих паличок витягне вам письмову відповідь пана Рєзнікова, де йдеться про 15 діб, то можете сміливо крити її цитатою Прем’єр–міністра: «Не може в принципі бути такої заборони! Треба законом урівняти фіксацію порушень як водіями, так і працівниками закону».

...Ну і, нарешті, останній за Миколою Азаровим фактор безпеки руху. Той самий, який експерти традиційно вважають головним — стан доріг. Те, що він у нас, м’яко кажучи, жахливий і значно гірший, ніж навіть у пострадянських сусідів — росіян та білорусів — ні для кого не становить таємниці. І об’єктивний Прем’єр–міністр Микола Азаров проблему визнав: «Найголовніше тут — будівництво автошляхів, які повністю відповідають європейським вимогам». Ще недавно очільник уряду стверджував, що його команда успішно покрила нашу державу сучасними шляхами до «Євро–2012». Але зараз в уряді збагнули, що прибутковий процес можна розтягнути у часі. «Зараз ми цим будівництвом доріг прискорено займаємося», — здивував усіх Прем’єр. А щоби не зупиняти процес, вигадав не менш фантастичну тезу: «Вже наступного року всю Україну із Заходу на Схід і з Півдня на Північ можна буде проїхати саме такими дорогами».

Головне — щоби даiшників на цих дорогах було якнайбільше, конкурентів урядовим кортежам — якнайменше, а штрафи — били європейські рекорди. Адже наш уряд і його Прем’єр все роблять для людей. Причому ми навіть знаємо прізвища цих людей!