Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Як повідомив головний хранитель фондів Львівської галереї мистецтв Ігор Хомин, до них нещодавно надійшов примірник контракту на проведення виставки у Луврі творів видатного скульптора бароко Іоана–Георга Пінзеля. Відкриття виставки заплановане на 21 листопада.
Наразі над реставрацією скульптур працюють фахівці з музею Пінзеля у Львові. Планується, що до міста Лева приїдуть і київські реставратори. За транспортування скульптур відповідає французька сторона. Вона ж страхуватиме виставку. Закордонні реставратори зроблять спеціальні контейнери для скульптур, щоб під час транспортування нічого не було пошкоджено. Ймовірно, після Лувра скульптури Пінзеля виставлять у Києві.
Як повідомив член підготовчого комітету Міністерства культури з питань організації виставки Пінзеля у Франції, культуролог Тарас Возняк, наприкінці серпня в Україну приїде команда французьких журналістів із попереднім підготовчим туром, щоб «завдати інформаційного удару в Парижі». У рамках підготовки до виставки французька сторона випустить великий альбом, присвячений творчості українського скульптора. До експозиції мають увійти 26—29 робіт Пінзеля. У Луврі їх планували виставити у каплиці Людовіка XIV.
Виставка робіт Пінзеля в Луврі була мрією покійного директора Львівської галереї мистецтв, героя України та «ангела–охоронця» музеїв Бориса Возницького, який був дослідником творчості українського генія дерев’яної скульптури. Пінзелівські шедеври Борис Григорович збирав у 1960—70–х роках по селах, занедбаних храмах, буквально рятуючи твори видатного скульптора від знищення. У 2007 році у Львові відбулася перша виставка робіт Пінзеля. А через два роки представники Лувру приїхали в Україну, щоб ознайомитися з експресивними роботами «українського Мікеланджело». «Чогось схожого я ніколи раніше не бачила. Маю на увазі, що барокові скульптури були численними у XVIII столітті у Польщі, Німеччині, Австрії. Але ці набагато емоційніші, не схожі на будь–які інші», — розповіла тоді в інтерв’ю українським ЗМІ представник Луврського музею Женев’єв Бреск.
Тарас Возняк,
головний редактор журналу «Ї», політолог і культуролог:
— Ця виставка, по суті, відкриватиме Україну в культурному сенсі для світу. Якщо Євро–2012 відкрило її для шанувальників футболу, то й культурні гурмани теж повинні щось отримати».
Ігор Хомин,
головний хранитель фондів Львівської галереї мистецтв:
— Лувр — це музей неймовірного масштабу. Виставка Пінзеля в Луврі — це підняття престижу та іміджу України. Борис Возницький добре знав, що нашій державі та нашому місту дуже потрібна ця виставка, і ми проведемо її на найвищому рівні.
Згідно з наказом міністра культури, з 1 серпня Львівську національну галерею мистецтв очолила дочка її покійного директора Лариса Возницька–Разінкова. Як повідомляє прес–служба Мінкульту, після відходу Бориса Возницького, який очолював галерею понад 50 років, і львівську, й загальноукраїнську культурну спільноту неабияк хвилювало, хто прийде на його місце. Адже головним було — зберегти його традиції. Тому імениті художники, письменники, музейники, громадські та інші діячі Львова звернулися до Президента з проханням призначити на цю посаду дочку Бориса Григоровича.
Пропонуючи Ларису Возницьку–Разінкову на посаду очільника Галереї мистецтв, львівська інтелігенція підкреслювала, що пані Лариса є авторитетним та фаховим музейником, «вона могла би продовжити лінію свого батька, в тому сенсі, що знає, які цінності — культурні, духовні, моральні — сповідував її батько, і яка могла б навколо себе об’єднати тих фахівців, які б займалися іншими питаннями: поточними, міжнародними, менеджерськими».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>