Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Храм у Рукомиші після обвалу. Фото з сайту «Про все».
Обвал травертинової скелі на храм, що стався минулого тижня в селі Рукомиш Бучацького району Тернопільської області, мало не знищив дорогоцінну пам’ятку історії та мистецтва. П’ять брил, кожна вагою приблизно по тридцять тонн, обрушилися на Свято–Онуфріївську церкву вранці, зруйнувавши центральний вхід та частину покрівлі. На щастя, людей в цей час у приміщенні не було. Вберіг Всевишній від руйнування і відому всьому мистецькому світу скульптуру святого Онуфрія, виготовлену колись спеціально для цього храму славнозвісним Георгієм–Іоаном Пінзелем, якого сучасні європейські мистецтвознавці ставлять в один ряд із великим митцем епохи Відродження Мікеланджело Буонаротті. Як повідомив «УМ» настоятель Свято–Онуфріївської церкви отець Михайло, каміння впало буквально за кілька сантиметрів від скульптури, тож пошкодженим виявився лише палець на руці фігури. Зі зруйнованої будівлі скульптуру святого Онуфрія тимчасово винесли.
Тим часом інтернетом почала ширитися інформація про те, що після обвалу скульптура зникла невідомо куди. «Святий Онуфрій» зараз перебуває у повній безпеці в будинку порядної набожної родини, — запевнив «УМ» отець Михайло. — А різні чутки з’явилися, можливо, через те, що нещодавно до нас приїжджали, аби забрати скульптуру на виставку в паризький Лувр, але громада її не віддала. Ми чудово розуміємо значення такої виставки, але для церковної громади ця скульптура теж значить дуже багато. До того ж це її власність, а жодних гарантій щодо повернення нам не дають».
«Скульптура святого Онуфрія справді є власністю церковної громади села Рукомиш, — коментує ситуацію мистецтвознавець Тернопільського обласного краєзнавчого музею Віра Стецько, яка разом із покійним директором Львівської галереї мистецтв Борисом Возницьким доклала чимало зусиль для збереження творчої спадщини Пінзеля. — І людей цілком можна зрозуміти, адже їм нічого детально не пояснили і справді не дають ніяких гарантій щодо повернення. Свого часу ми з Борисом Григоровичем провели велику роз’яснювальну роботу з цього приводу, але тепер її зведено нанівець через непродумані дії представників Міністерства культури. Решту ж сім скульптур Пінзеля з фондів нашого музею, відібраних раніше для виставки в Луврі, вже повезли до Львова для попередньої реставрації».
Парафіяни Свято–Онуфріївської церкви в Рукомиші вже котрий день самотужки розбирають кам’яний завал біля свого храму. «Біда велика! Але Бог допоможе, і руки все зроблять!» — каже отець Михайло. Влада, за його словами, поки що тільки співчуває й обіцяє допомогти. До речі, про гостру необхідність допомоги для збереження святого місця у Рукомиші з його стародавнім скельним монастирем, цілющим джерелом та іншими унікальними особливостями отець Михайло раніше говорив у різних інстанціях не один рік. Попереджав і про небезпеку від тріщин у травертиновій скелі над храмом та в його стінах, які утворилися внаслідок вибухів на будівництві кільцевої дороги поряд. То, може, хоч тепер пам’яткам приділять належну увагу?
До речі, не хочуть віддавати з Тернопільщини до Лувру не тільки скульптуру Пінзеля «Святий Онуфрій». Цієї неділі на зборах громади міста Бучача було прийнято звернення до голів обласних ради та держадміністрації і Президента України про недопустимість вивезення з місцевого храму Покрови дияконських воріт роботи Пінзеля. Також люди просять повернути у храми Бучача незаконно вилучену раніше церковну атрибутику та твори видатного майстра. Парафіяни не вірять у повернення речей, які за своєю мистецькою вартістю оцінюються дуже дорого.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>