УКриму знову запахло скандалом. Цього разу міжнародним. Позавчора під вечір у центрі Сімферополя двоє невідомих напали на власкора російської телекомпанії «НТВ» у Криму Ганну Конюкову (за даними Конгресу російських громад Криму, громадянку Російської Федерації). Як повідомила УНІАН сама потерпіла, два хлопці спортивного вигляду «приклеїлися» до неї, щойно вона вийшла з під'їзду свого будинку. «Проходячи під аркою будинку, мене покликали: «Телекомпанія «НТВ», кореспондент?», — каже Ганна. — Я озирнулася і дістала від одного з хлопців два удари чи то палицею, чи то трубою по лівому плечу. Після цього другий хлопець зірвав з мене окуляри і жбурнув ними об стіну. Вони сказали «заткнися» і тут же втекли». Наостанок один із нападників штовхнув журналістку, вона впала. Все це Ганна повідомила в заяві, яку написала в правоохоронні органи.
Кореспондентка «НТВ» пов'язує напад зі своєю професійною діяльністю. За словами Конюкової, впродовж останнього місяця їй «буквально не дають працювати». «Ніхто не дає дозволу на зйомки, всі урядовці відмовлялися давати інтерв'ю, посилаючись на розпорядження керівництва», — каже журналістка. За її словами, Генеральне консульство РФ у Сімферополі направило заяву у зв'язку з нападом на неї до посольства РФ у Києві. Також російське Посольство готує ноту в зв'язку з інцидентом. У свою чергу, телекомпанія «НТВ», за словами Конюкової, готова у разі потреби надати своєму власному кореспонденту всіляку юридичну допомогу. До речі, на сайті каналу «НТВ» «УМ» так і не знайшла бодай куценького повідомлення про напад на свою колегу.
Прикметно й те, що декілька років тому у дворі власного будинку в Сімферополі невідомими був жорстоко побитий чоловік Конюкової — телеоператор «НТВ» Віктор Сосновський. Того ж дня його дружина отримала анонімний лист із погрозами.
Тим часом мукачівський телеканал «М-студіо», який дотепер є відключеним для більшої частини Закарпаття, спіткала нова біда. Жорстоко побито оператора Іштвана Коцаника, який був провiдним фахівцем в ужгородському корпункті телекомпанії. Його знайшли вранці на вулиці минулого тижня з важкими травмами голови. Телекамеру, яка була з ним, міліція знайшла через кілька днів.
Операцію Іштвану Коцанику робили як невідомому. Майже тиждень він пролежав у комі, але стан його й понині надзвичайно важкий. Незалежна профспілка журналістів оголосила про збір коштів на його лікування, яке є надзвичайно дорогим. Іштвану Коцанику всього 33 роки. До роботи на «М-студіо» він працював на Закарпатській обласній держтелерадіокомпанії. Розслідуванням цієї справи займаються правоохоронні органи. Слід зауважити, що у самій телекомпанії цей прикрий інцидент ні в якому разі не пов'язують з професійною діяльністю свого колеги і, знаючи характер Іштвана, не виключають, що він сам міг спровокувати напад. «Ми чекаємо, доки наш колега вийде з коми і сам про все розповість», — сказала «УМ» головний редактор «М-студіо» Валентина Пастухова.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
