Якщо з фізиками лірики інколи конфліктують, то з правниками — йдуть плічопліч. Принаймні в Інституті правової політики, який очолює ексміністр юстиції, відомий книголюб Микола Оніщук, поетів глибоко шанують і називають своїми соратниками. Саме Микола Васильович став ініціатором заснування літературної й суспільнополітичної премії, яка так і називається: «Поезія — соратниця Феміди».
Першим лауреатом цієї відзнаки став відомий український поет, автор п’ятдесяти поетичних збірок Юрій Кириченко. У його «скарбничці» вже є 15 всеукраїнських та міжнародних літературних премій, у тому числі й таких поважних, як імені Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Назима Хікмета, Григорія Вієру, Шота Руставелі, а також всеукраїнська літературна премія «Золота шпага сатири з тризубом та алмазами з копалень царя Соломона» та Незалежна премія високої духовності імені Ніно Бурджанадзе. А Конгрес літераторів України та Фундація Лариси Скорик iз нагоди виходу у світ п’ятдесятої книги поета вшанували Кириченка нагородою ім. Бориса АнтоненкаДавидовича «За довершеність слова».
Юрій Кириченко народився у 1954 році в селі Копані Васильківського району Дніпропетровської області в родині вчителя української мови та літератури. Закінчив Дніпропетровський державний університет. Працював у пресі та на телебаченні, завідував Кабінетом молодого автора Дніпропетровської письменницької організації, керував обласним літературним об’єднанням ім. Павла Кононенка. Президент літературного фонду ім. Павла Полуботка, генераллейтенант Української служби порятунку. Премія літературної та суспільнополітичної свідомості «Поезія — соратниця Феміди» для письменника знакова. Отримуючи її з рук президента Інституту правової політики Миколи Оніщука, Кириченко зазначив: «Поезія — соратниця богині Справедливості. І — не відсьогодні... Так було завжди. Адже в Книзі Книг мовлено: «Спочатку було Слово. І Слово було від Бога. І Слово було Бог...». Нашим завданням нині є внутрішня потреба повернути йому первісне, божественне начало».
Микола Оніщук, зі свого боку, побажав Юрію Івановичу нових творчих здобутків у літературі й міцної дружби з Фемідою.
Актуалізація імен та творів і сучасне їх переосмислення — це два основні завдання Театру Корифеїв у Кропивницькому, де потужно заявив про себе український професійний театр 142 роки тому, в часи заборон та обмежень у російській імперії. >>
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
Літературну премію імені полеглого на війні сина Ярослава Строя заснувала вінницька письменниця Валентина Павленко. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
