Місяць ще якось протримаємося

В Україні проблема з грішми. Вірніше, у влади вже починаються проблеми у зв’язку з їх відсутністю. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку у липні 2012 року скоротився на цілих 1,99 млрд. гривень. Це — не багато не мало, а 35% від нашої казни. Тобто, тепер на рахунку всього лише 3,64 млрд. грн. Якщо використання коштів без їх регулярного надходження й надалі відбуватиметься такими темпами, то вже до виборів там може бути зафіксовано нуль.

Як повідомляє Держказначейство, з меншою сумою уряд зустрів лише січень. У середині ж року подібної ситуації з державними коштами ще не було. Скажімо, торік і в 2010 році на рахунку було понад 8 млрд. грн. Експерти пояснюють фінансову «дірку» піковими виплатами за зовнішніми боргами в червні й відкладанням через несприятливу кон’юнктуру нових запозичень.

Однак за газ нам треба платити. Минулого тижня Мінфін розмістив перший за останні півтора року (!) випуск єврооблігацій. Удалося отримати 2 млрд. доларів. І це можна було би навіть назвати успіхом, якби не величезна ціна цих коштів. Так, дохідність п’ятирічних облігацій становила 9,25%. Хоча ще у грудні 2010 дохідність наших цінних паперів становила 6,7%, а в лютому 2011–го — вже 7,95%.

Така крива свідчить про загальну тенденцію: довіра до України за її межами стрімко знижується. І ризик тримати на руках наші цінні папери обходиться державі, якою керує нинішня команда, дедалі дорожче. Таким чином, критикуючи «попєрєдніків» за надмірні борги, нинішня влада залазить у них із неменшою швидкістю. А іншого виходу немає. Як і коштів на рахунках...

Схоже, влада, готуючись до походу на вибори, цією проблемою таки перейнялася. І відрядила першого віце–прем’єра Валерія Хорошковського до Вашингтона, у штаб–квартиру МВФ. Разом із директором–розпорядником Фонду Крістін Лагард вони домовилися відрядити вже у вересні до Києва групу експертів, яка має відповісти на головне для влади питання: надавати Україні черговий транш чи цього робити не варто. Як відомо, МВФ відмовився від співпраці, оскільки Україна не виконує нею ж підписані власні зобов’язання. Зокрема, не підвищує ціну на газ. Піти на цей крок нинішній уряд не переконали попередні візити групи МВФ.

Утiм схоже, що й осінній приїзд також буде з розряду екскурсійних. Адже, незважаючи на аргументи першого віце–прем’єра про небувалу макроекономічну стабільність у нашій державі, головного — про готовність виконувати обіцянки — у Вашингтоні від Хорошковського не почули. Схоже, головним козирем на майбутніх перемовинах буде відома теза: «Україна вже виконала майже всі взяті на себе зобов’язання». А для тих, кому замало слова «майже» — інший, не менш сильний аргумент високого чиновника: «Підвищення тарифів без всеохопного реформування паливної сфери не дасть очікуваного ефекту». Щоправда, у Фонді йому можуть поставити дуже просте запитання: а хто має проводити у вашій країні, пане віце–прем’єр, ці важливі реформи?

Тож, мабуть, не особливо сподіваючись на удачу, Валерій Хорошковський вирішив попросити ще 850 млн. доларів у Світового банку: 350 млн. доларів на реабілітацію фінансового сектора та ще 500 млн. доларів — на проекти розвитку. За словами Хорошковського, наш потенціал дозволяє залучати таких кредитів на 1 млрд. доларів щорічно. Це була чергова спроба першого віце–прем’єра переконати СБ у необхідності відкрити для нас свій фінансовий мішок. Як відомо, раніше віце–президент Світового банку Філіп Ле Уеру компліментарно заявив, що термінової допомоги Україна не потребує.