Цікаве дослідження провели американські дослідники — історики і психологи. Вони підняли дані про 18 великих морських катастроф, що трапилися в минулі три століття, аби з’ясувати, кому саме вдається найчастіше врятуватися. Як виявилося, першочергове спасіння жінок і дітей — міф і благе побажання.
Результати дослідження наводить журнал Proceedings of the National Academy of Sciences («Праці Академії наук США»). Отже, цифри сухої статистики.
Загалом враховували 15 тисяч пасажирів та членів екіпажу, що тонули на кораблях.
Шанс дитини врятуватися — лише 15%. Тобто з кожних ста дітлахів вижили шість–сім.
Чоловіки рятувалися в 37% випадках — це в середньому удвічі (!) частіше, ніж жінки.
Члени команди й капітани кораблів щасливо оминули смерть аж у 61% випадків.
Встановлені цифри не залежали істотно ані від тривалості самої катастрофи, ані від часу, проведеного разом пасажирами й командою. Шанси представниць прекрасної статі на виживання були низькими, навіть коли вони становили незначну частку від загальної кількості людей на кораблі.
Винятком є тільки НП з «Титаніком». Його капітан розпорядився поміщати в рятувальні шлюпки насамперед жінок та дітей, і, судячи з розповідей очевидців, цей наказ виконувався зі зброєю в руках. В результаті виживання жінок на «Титаніку» — 70% проти 20% — у чоловіків.
Автори роблять висновок: у разі катастрофи люди рятуються за принципом «кожен за себе», і на такий егоїзм можуть вплинути тільки рішучі дії капітана.