Із містером Біном і королевою на парашуті

31.07.2012

204 команди, майже 10,5 тисячі учасників, 18 днів змагань — цифри Олімпіади–2012. Лондон став першим містом, яке приймає Олімпійські ігри втретє (попередні роки — 1908 і 1948).

Церемонія відкриття відбулася пізно ввечері у п’ятницю. Навіть у ніч на суботу. Перед режисером Денні Бойлом, володарем «Оскара» за фільм «Мільйонер із нетрів», стояло непросте завдання: перевершити мегашоу, влаштоване китайцями 2008 року. Тоді, в Пекіні, розкішні спецефекти і злагоджена робота 15 тисяч акторів встановили нову планку для таких заходів. Нині Бойл мав майже стільки ж людей і бюджет у сумі 27 млн. фунтів. Навряд чи він заткнув Китай за пояс. Однак шоу на Олімпійському стадіоні Лондона також вийшло вражаючим. І по–британському своєрідним. Хоч і помітно затягнутим.

 

Дійство тривало понад три години. Його прикметними рисами були тонкий британський гумор і самоіронія. Зокрема, багатьом запам’ятався насамперед Містер Бін — комік Роуен Аткінсон, який смішив публіку, керуючи симфонічним оркестром. А новою «дівчиною Бонда» стала… сама королева Єлизавета ІІ. За сценарієм спеціального ролика Бі­Бі­Сі, суперагент у виконанні актора Джеймса Крейга доставляє Її Величність із палацу на стадіон у гелікоптері, й вони — з парашутами в кольорах британського прапора — приземляються в потрібний момент у центр арени. 86­річна монархиня справді була задіяна у зйомках цього шестихвилинного фільму, але, звісно, з вертольота не стрибала. Але диктор на стадіоні оголосив її прибуття саме в той момент, коли парашут із дублером опинився у відповідному місці.

Окрім Єлизавети ІІ, гостями церемонії були глави багатьох інших держав. Але не одіозні Лукашенко, Чавес чи Янукович. Україну представляв Прем’єр­міністр Микола Азаров. Він підвівся й жваво махав руками, вітаючи нашу збірну, яка йшла 192­ю — між Угандою і США. Хлопці й дівчата, тренери й функціонери, навіть кандидати в депутати по «мажоритарці» на кшталт бізнесмена Олександра Онищенка (він, щоправда, є президентом Федерації кінного спорту України) у строю були традиційно життєрадісними. А прапороносець­дзюдоїст Роман Гонтюк у козацькій шапці із синьо­жовтим шликом розмахував національним стягом, як на концерті до Дня Незалежності.

У шоу відкриття режисер Денні Бойл зобразив усю Британію в деталях: її історію, культуру, архітектуру, індустрію, літературу, казки, рок­фестивалі, краєвиди, людей, транспорт. До постановки залучили справжніх домашніх тварин — курей, коней, овець. Була навіть бутафорська хмара — бо який же Альбіон без дощу.

У центрі постановки під назвою «Острів дивовиж» був Гластонбері Тор, він же пагорб св. Михайла, що у графстві Сомерсет. Зелену бутафорську копію того горба спорудили на стадіоні, посадивши в нього прапори всіх країн­учасниць Олімпіади.

Почалося все з удару гігантського дзвону. Результатом сцен, що зобразили промислову революцію, стали величезні викувані вогняні олімпійські кільця.

Окремою лінією пройшла тема дитячої лікарні «Грейт Ормонд­стріт», що плавно перетекла в казкову британську літературу: «мама Гаррі Поттера» Джоан Роулінг зачитала уривок історії про Пітера Пенна, на стадіоні з’явився навіть лорд Волдерморт.

Пом’янули жертв терористичних замахів ісламістів на Лондон 7/7/2005. При цьому багато хто дорікає організаторам церемонії­2012 за відмову вшанувати жертв теракту 40­річної давнини на Олімпіаді­1972 в Мюнхені, коли бойовики палестинської організації «Чорний вересень» убили дев’ятьох ізраїльських спортсменів та одного поліцейського.

Фрагменти британської візуальної культури показували на гранях величезного куба, а вже після параду й олімпійської клятви (її зачитав британський ветеран­легкоатлет Себастьян Кое) сер Пол Маккартні заспівав безсмертну «Хей, Джуд!». Із музичних тем того вечора були також The Beatles, Rolling Stones, Iron Maiden, Queen, Depeche Mode, Prodigy, Pink Floyd, Sex Pistols, Muse...

Олімпійське полум’я підвіз по Темзі на катері футболіст Девід Бекхем і передав знаменитому британському спортсмену Стіву Редгрейву, шестиразовому призерові олімпіад у веслуванні. Той прибіг на стадіон, де передав естафету сімом молодим атлетам. Ці юнаки й запалили офіційну чашу. Спершу це були розсунуті в усі боки 205 труб із «пелюстками», які піднялися й оформилися у величезну «конфорку».

МЕДАЛЬНИЙ ЗАЛІК

Станом на 17.00 понеділка

країна З С Б сума

1. Китай 6 4 2 12

2. США 3 5 3 11

3. Італія 2 3 2 7

4. Півд. Корея 2 1 2 5

5. Франція 2 1 1 4

6. КНДР 2 0 1 3

7. Казахстан 2 0 0 2

8–10. Австралія 1 1 1 3

8–10. Бразилія 1 1 1 3

8–10. Угорщина 1 1 12 3 11–12. Нідерланди 1 1 0 2

11–12. Румунія 1 1 0 2

13. Росія 1 0 3 4

14–15. Грузія 1 0 0 1

14–15. ПАР 1 0 0 1

16. Японія 0 2 3 5

17. В. Британія 0 1 1 2…

22–30. Україна 0 0 1 1

  • Зійшовши на 20 п’єдесталів

    У ніч на понеділок за київським часом ХХХ літня Олімпіада стала історією. Під завісу змагань наша команда нарешті «розкочегарилася» й зібрала загалом 20 медалей. Найурожайнішою виявилася субота — п’ять нагород у «синьо–жовту» скарбничку.

    Нинішній підсумковий доробок — кількісно найскромніший порівняно з попередніми чотирма Іграми, на яких українці виступали самостійною командою. В Атланті, Сіднеї й Афінах наші вигравали по 23 нагороди, в Пекіні — 27.

    Назвати виступ наших спортсменів слабким язик не повертається. Із 204 країн–учасниць на п’єдестал сходили представники 85, і серед них «синьо–жовті» опинилися на 14–й позиції в традиційному заліку нагород і 12–ми — за загальним числом. А скільки було «прикрих» четвертих місць. Утім, «де–юре» регрес очевидний. Та й складно було розраховувати на рекордні олімпійські здобутки в рік, коли більшу частину «спортивних» державних коштів було кинуто на Євро–2012. Залишається сподіватися, що правляча Партія регіонів не наважиться хоча б Олімпіаду записати в «досягнення під своїм патронатом»… >>

  • Лондон, гудбай!

    Інтрига полягала в тому, чи скаже президент МОК Жак Рогге, для якого ця Олімпіада була останньою, що Ігри–2012 стали найкращими в історії. Не сказав. Просто похвалив.

    Так, організація лондонських Ігор не підкачала, й емоції та технології були на висоті, але ж скільки трапилося скандалів із суддівством! Та й порожні місця на аренах змагань виявилися прикрою несподіванкою. >>

  • Чарівне весло Інни

    Розчарування вівторка й середи для українців учора опівдні нарешті змінилося позитивним настроєм — веслувальниця Ін­на Осипенко–Радомська принесла нашій команді першу на Іграх у Лондоні срібну медаль. І це — на 13–й день змагань. Інна — золота призерка Пекіна–2008 в цій самій дисципліні, 500 м на байдарці–одиночці, — мабуть, могла б і в Лондоні розраховувати на «золото». Але надто вже переконливо виглядала її головна суперниця на каналі Ітон Дорні, угорка з українським прізвищем Данута Козак. >>

  • Чарівне весло Інни

    Розчарування вівторка й середи для українців учора опівдні нарешті змінилося позитивним настроєм — веслувальниця Ін­на Осипенко–Радомська принесла нашій команді першу на Іграх у Лондоні срібну медаль. І це — на 13–й день змагань. Інна — золота призерка Пекіна–2008 в цій самій дисципліні, 500 м на байдарці–одиночці, — мабуть, могла б і в Лондоні розраховувати на «золото». Але надто вже переконливо виглядала її головна суперниця на каналі Ітон Дорні, угорка з українським прізвищем Данута Козак. >>