В очікуванні фальсифікацій

Протягом останнього тижня Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва проводив соціологічне опитування на тему «Виборча кампанія починається», у якому взяли участь 140 експертів — політологів і соціологів, громадських діячів і журналістів. Його підсумки оприлюднили вчора — у день офіційного старту «великих перегонів».

Переважна більшість опитаних експертів (61%) припускають, що результати виборів до ВР можуть бути перекручені, 28% експертів впевнені, що результати будуть неодмінно підтасовані. У населення оптимізму трохи більше: 6% певні, що ви­бори пройдуть повністю чесно (серед експертів таких не знайшлося), ще 24% вважають, що окремі порушення будуть, але на кінцевий результат вони не вплинуть. Серед експертів так вважають лише 9%.

Більшість населення — 46% — не вважають, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу громадян на владу. Із ними солідарні журналісти і представники громадських організацій. Натомість більшість політологів і соціологів — 48% — таки вважають вибори механізмом впливу на владу.

Експерти переконані: основними чинниками, що заважають виборам в Україні стати механізмом впливу громадян на владу, є невимогливість населення до своїх обранців, відсутність постійного громадського контролю і невиконання владою своїх виборчих обіцянок. Населення, у свою чергу, вважає причиною політичних невдач країни невиконання можновладцями передвиборчих обіцянок і лише в останню чергу — відсутність громадського контролю за обраною владою.

Головними загрозами для осінніх виборів 91% експертів називають адмінресурс, 87% — підкуп виборців.

«Десять відсотків виборців готові продати свій голос за суму від 50 до 500 гривень», — каже Ольга Айвазовська, голова правління Громадської мережі «Опора». При цьому експерт не впевнена, що в нинішній фінансово–економічній ситуації хтось із кандидатів потішить «запроданців» більш ніж сотнею гривень.

Такий «матеріально мотивований» виборець дурить самого себе, кажуть експерти. Адже кількість матеріальних втрат, які спричинить підкуп, перевищить здобутки. «Якщо взяти й порахувати, скільки коштує голос і наскільки безглузда ця матеріальна мотивація, то стане зрозуміло, що поділивши суму навіть у 500 гривень за голос на весь період каденції народного депутата, виборець отримає не більше 27 копійок на день. Йому треба шістнадцять днів ці гроші економити, щоб купити хоча б хлібину», — порахувала Айвазовська.

Важливою проблемою виборів є також відсутність рівності кандидатів, яку провокує задіяний чиновниками адмінресурс, коли кошти державного чи комунального бюджетів фактично інвестуються у ви­борчу кампанію кандидатів.

Але є у виборів–2012 і плюси.

«Такий підйом активності громадських організацій, як зараз, востаннє спостерігався у 2004 році, — каже голова Комітету виборців України Олександр Черненко. — Вони створюють коаліції, працюють над моніторингом, просвітницькими кампаніями. В день виборів ми виставимо на дільницях не менше 2 тисяч спостерігачів, але сподіваємось, що, з урахуванням представництва інших громадських організацій, їх буде набагато більше».