Підвішений «язик»

Учорашній день обіцяв бути політично спекотним в усіх сенсах: Верховна Рада, незважаючи на канікули, зібралася на позачергову сесію, аби вирішити долю крісла Голови, яке демонстративно покинув Володимир Литвин, не бажаючи підписувати закон Колесніченка й Ківалова, ухвалений на початку місяця з порушеннями регламенту. Відтак знову постало питання щодо мовного закону. Цю загрозу розуміли й захисники української мови, тому з самого ранку під стінами парламенту зібралося кількасот мітингувальників. Вони розгорнули величезний синьо–жовтий прапор і перекрили вулицю Грушевського.

У парламенті теж вирували пристрасті: «регіонали» з самого ранку пантрували трибуну. Вигідні владі рішення не забарилися: найперше Верховна Рада відмовилася задовольняти заяву Литвина про відставку з посади спікера. За висловлення йому вотуму довіри проголосували 266 депутатів (хоча в сесійній залі народних обранців було трохи більше сотні). Опозиція у цей час у переважній більшості залишила сесійну залу і вимагала персонального голосування. «Або включайте систему особистого голосування, або голосуйте бюлетенями», — заявляв лідер об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк. До речі, питання щодо звільнення БЮТівця Миколи Томенка з посади заступника Голови Верховної Ради було не таким актуальним — його перенесли на вересень.

Далі перший віце–спікер Адам Мартинюк поставив на голосування внесення уточнень до закону про мову, пропоноване Литвином. І одразу спровокував сутичку з позафракційним депутатом Олегом Ляшком та взаємне обливання водою. Зрештою Рада уточнення відхилила і відмовилася скасовувати закон про мови. Було проголосовано чотири постанови з цього питання, внесені різними опозиційними депутатами. Та за них не голосувала ані більшість, ані опозиція, представники якої залишили сесійну залу.

Тепер ситуація з мовним законом стала ще більш туманною. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запевняє: Голова ВР Володимир Литвин повинен підписати мовний закон. За його словами, спікер пропонував зміни до закону, і якби їх не розглянули, у Литвина залишалася б юридична база для непідписання. Але постанову відхилили. «Тепер Голова зобов’язаний підписати документ і невідкладно відправити його на розгляд Президенту, — сказав лідер фракції ПР. — Якщо він не підпише, то порушить закон. І буде підпадати під відповідальність як посадова особа, яка свідомо порушила законодавство». Відтак Єфремов знову припустив можливість судового позову проти Литвина за відмову підписання закону.

Депутат від фракції «БЮТ–Батьківщина» Андрій Павловський каже: опозиція все ще розраховує на те, що спікер не підпише мовний закон. «Він або виконає обіцянку і не підпише його, або Партія регіонів Литвина зламає, і він перекладе усю відповідальність на Президента. Але ми сподіваємося, що у спікера лишилося хоч трохи совісті», — коментує ситуацію опозиціонер.

Депутат від «НУНС»  Ярослав Кендзьор, який голодував під Українським домом проти ухвалення мовного закону, вважає, що в цій ситуації можуть ще бути й непередбачувані варіанти. «Володимир Литвин поки що дотримується заявленої позиції і її мені підтвердив особисто минулої середи, 25 липня, — сказав Кендзьор у коментарі «УМ». — Але коли сьогодні так дружньо вся парламентська більшість проголосувала за довіру Голові ВР, то в мене виникає запитання: вони що, пробачать йому непідписаний закон? Щось тут є незрозуміле і таємне. Можливо, ще буде якась комбінація, яка дозволить вийти й Президенту, і спікеру «сухим із води». Можливо, у вересні буде варіант ще якогось нового мовного закону (принаймні мені відомо, що Литвин такий підготував). І всі будуть задоволені: «регіонали» формально виконають свою обіцянку, а Литвин залишиться на посаді».

А ТИМ ЧАСОМ...

Вони працюють!

У порядку денному позачергової сесії ВР, ініційованої «Регіонами», було загалом десять питань. Окрім кадрових пунктів порядку денного, парламент мав розглянути ще й три проекти закону щодо внесення змін до Державного бюджету на 2012 рік, повідомляє «Інтерфакс–Україна». Крім того, учора Верховна Рада ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з СНД, яку, до речі, не підтримав Комітет ВР у закордонних справах. Також парламент відмовився скасувати виділення 2,2 млрд. гривень на капбудівництво і технічне переоснащення державних вугледобувних підприємств. Зате вирішив–таки виділити майже 1 млрд. грн. на закупівлю веб–камер для виборчих дільниць.

Свою роботу Верховна Рада тепер поновить 4 вересня.

МОВНЕ ПИТАННЯ

Більшість українців — проти російської державної

51% українців виступає проти надання російській мові статусу державної. Про це свідчать результати опитування, проведеного «Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня.

У дослідженні наголошується, що протягом останніх двох років кількість супротивників і прихильників двомовності була майже рівна. У червні 2012 року кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже в липні розрив між прихильниками і противниками двомовності вперше збільшився до 10% на користь останніх. Прогнозують, що найбільше прихильників двомовності на Донбасі (85%), Півдні (72%) і Сході (50%).