Тему для цього матеріалу мені «підкинула» знайома молода мама, розповівши якось свою історію звільнення з колишньої роботи. Шеф попросив вагітну жінку написати заяву за власним бажанням. Мовляв, і конторі від цього буде добре, і жінка абсолютно нічого не втратить. Керівник обіцяв «золоті гори»: з часом узяти на вищу посаду, дати кращу зарплату. Жінка й погодилася. А тепер про це дуже шкодує, бо фактично не отримує тих грошей, на які могла розраховувати. «УМ» запитала в експертів і з’ясувала: справді, від наявності чи відсутності офіційного працевлаштування залежать розміри соціальної допомоги, яку держава виплачує за лікарняним листом. І різниця між виплатами непрацюючій жінці та працівниці, яка мала гарну зарплату, іноді сягає 10 і більше тисяч гривень! Тому фахівці соціальних служб наполягають: що б там не обіцяв начальник, як би він не намагався випхати працівницю з підприємства, вагітна жінка не повинна звільнятися, щоб не втратити чесно зароблених грошей.
Не ведіться на вмовляння і погрози!
Зрозуміло, що жінка, яка готується стати мамою, має багато клопоту і до пологів, і після народження малюка. І самопочуття не «фонтан», і з лікарями домовитися треба, і візок вибрати, і памперсами запастися... Робота — це, мабуть, останнє, про що хочеться думати і чим займатися. Але спеціалісти застерігають: на піку емоційної нестабільності можна наломати дрів, про що згодом жінка шкодуватиме. Тому головне — тримати внутрішню рівновагу і знати свої права.
Згідно з чинним законодавством, соціальну допомогу при вагітності та пологах отримують усі жінки за медичними показаннями. І працюючі жінки, і зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні, і ніде не працюючі (і не зареєстровані), і студентки, і підприємці, і неповнолітні можуть розраховувати на виплати від держави впродовж 70 днів до пологів і 56 днів після них. Але ті, хто має пристойний заробіток, зрештою отримають більше всіх. Причина проста: поки вони ходили на роботу, з їхніх зарплат щомісяця «капали» кошти у Фонд соціального страхування. Безробітні таких відрахувань не робили, тому допомога для них надходитиме через органи соціального захисту населення, і вже з іншими цифрами.
«Кожна жінка має знати: якщо вона вагітна, якщо має роботу, то перед тим, як іти в декрет, у жодному разі не повинна давати згоду на звільнення, — розповідає начальник управління праці та соціального захисту населення Оболонської райдержадміністрації Василь Ткаченко. — На неї можуть тиснути, змушувати звільнитись. Її можуть умовляти піти, так би мовити, по–доброму, обіцяти «золоті гори» після повернення з декретної відпустки. Мовляв, згодом жінку візьмуть на ще краще місце, дадуть більшу зарплату. Роботодавець каже: «Грошей на фірмі немає, я тобі декретні не зможу платити, тому пиши заяву. А тобі все держава заплатить». Не погоджуйтесь на це! Інакше ви ризикуєте отримати суму в 6, 8, а то і в 10 разів меншу».
Допомогу виплачує не шеф, а держава
«Дивіться, що виходить, — пояснюють спеціалісти Управління праці та соціального захисту населення Оболонської райдержадміністрації. — Наприклад, жінка працює, має нормальну зарплату (3 тисячі гривень на місяць), ще й премію раз у квартал заробляє. Її декретні будуть обраховувати так. Усі зароблені за останні шість місяців гроші разом з усіма преміями, надбавками (звісно, офіційними, а не тими, що були «в конверті») складають, а тоді вираховують середньомісячний заробіток. І саме таку суму жінці будуть виплачувати впродовж чотирьох місяців відпустки по вагітності і пологах. За 4 місяці набігає немало — більше 12 тисяч гривень. А тепер уявіть, що роботодавець усе–таки змусив цю жінку звільнитися, коли дізнався про її «цікаве положення». Жінка прийде до нашого управління, отримає соціальну допомогу, але вже по категорії «для непрацюючих». Вираховують суму за формулою — 25% від прожиткового мінімуму (тисяча гривень), виходить близько 250 гривень на місяць. За 4 місяці «набігає» лише тисяча гривень! А мало бути у 12 разів більше».
За словами начальника відділу прийняття рішення з призначення державних допомог за єдиною заявою та компенсацій Тетяни Приймак, і майбутня мама, і новонароджена дитина потребують особливого піклування в останні місяці до пологів та в перші місяці після появи малюка на світ. Гроші в цей час дуже потрібні. Тому жінки повинні знати свої права (не можна звільняти вагітних з ініціативи власника, а тільки у випадку повної ліквідації підприємства). Треба уникати звільнення перед самим виходом у декрет. Тим паче що роботодавцеві від цього кроку насправді — ні холодно, ні тепло. Адже він не бере декретні з власної кишені. Допомогу виплачує держава — той самий Фонд соціального страхування, з якого працівникам нараховують лікарняні під час хвороби.
«Обов’язково вкажіть, що декретні дає держава. То, може, керівники не будуть так агресивно налаштовані до своїх співробітниць, — сподівається Василь Ткаченко. — Часто директори фірм про це просто не здогадуються, а бухгалтерія їм про це не розповідає. А в результаті страждають породіллі. У цивілізованій країні такого не повинно бути».
Є вакансія — отже, мають узяти на роботу
Якщо жінка ніде не працює, її декретні становитимуть близько 250 гривень на місяць. Мало! Але, як з’ясувала «УМ», до 30–го тижня вагітності жінка може «вибити» для себе більші гроші. Наприклад, стати на облік у районний центр зайнятості й навіть знайти собі роботу. Адже на сьогодні допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для жінки, яка зареєстрована в центрі зайнятості як незастрахована особа, становить 545 гривень на місяць. А для жінок, які зареєстровані в центрі зайнятості як застраховані, ще більше — 725 гривень.
Згідно з чинним законодавством, до початку дії лікарняного, тобто до 30–го тижня вагітності, жінка може влаштуватися на роботу. І якщо вона пропрацює місяць, тиждень або навіть кілька днів, то отримає допомогу, певним чином обраховану з її посадового окладу. Щоправда, реалії життя відрізняються від того, що зазначено в документах. Підприємства неохоче беруть таких «клопітних» працівниць. Керівники шукають будь–який привід, аби відмовити. Але в такому разі жінка має гарний козир — допомогу прокуратури.
Столичні правозахисники стверджують: якщо жінка зареєструвалася в центрі зайнятості і в базі з’явилася вакансія на підприємстві за її фахом, можна спокійно йти влаштовуватися на роботу. Якщо вагітній відмовлять, нехай одразу звертається до прокуратури. Прокурор має викликати роботодавця і вказати йому на порушення закону. Єдиний мінус полягає в тому, що після втручання прокурора виробничі стосунки між працівницею та шефом будуть не надто дружні. Але це вже інша історія...