Хто у Раді найчесніший

Громадський рух «Чесно» оприлюднив результати свого багатомісячного дослідження діяльності народних депутатів України. Лише троє з них витримали найвищі оцінки за всіма критеріями «Чеснометра», що здобуло значний розголос і викликало неоднозначні відгуки громадськості. Спостерігачі кажуть: справді найчесніших забули й урівняли з узурпаторами влади, бо оцінювали не так.

Моніторинг депутатів здійснювався за шістьома критеріями: відсутність фактів порушення прав і свобод людини; незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців; непричетність до корупційних дій; прозорість задекларованих доходів і майна, їх відповідність способу життя; особисте голосування в парламенті; участь у засіданнях парламенту і у роботі комітетів — не менше 75%.

Усі фільтри «Чеснометра» пройшли Микола Томенко, Олександр Гудима (обидва — БЮТ) і Володимир Лановий (фракція «НУНС», але він став депутатом лише в червні 2012 року, тому просто не встиг «нагрішити»).

Також моніторинг виявив, що ще 17 депутатів за свою каденцію порушили тільки один із шести критеріїв — щодо особистого голосування. Це Анатолій Гриценко, Руслан Князевич, Андрій Парубій, Павло Жебрівський (усі — «НУНС»), Остап Семерак, Олена Мостіпан, Сергій Міщенко, Роман Забзалюк (усі — БЮТ), Сергій Гринивецький (Народна партія), Сергій Гордієнко (КПУ).

Одним із невдоволених результатами дослідження депутатів є Олесь Доній. Саме цього «НУНСівця» вважають насправді «найчеснішим» сотні дописувачів у мережі «Фейсбук». Але він не надав експертам на першу вимогу декларацію про свої доходи та пропустив забагато засідань комітету. На думку Олеся, аналіз мав бути глибшим.

«Зважаючи на неякісний склад українського політикуму, суспільний моніторинг є дуже корисним і важливим, — зауважив Доній у коментарі «УМ». — Але ця спроба вийшла невдалою, м’яко кажучи. Тут питання і підбору критеріїв, і тих, хто за цим стоїть. Тому в майбутньому, щоб не було дискредитації самої ідеї такого дослідження, треба поставитися більш уважно. Якщо говориться, що 30 депутатів голосують своєю карткою, то я знаю: це неправда. Якщо говориться, що це за останню сесію, — то це маніпуляція. Тому що слід дивитися не на те, як депутати поводяться за півроку до виборів, а робити висновки за всі чотири з половиною роки. Я намагався допомогти «Чесно» поліпшити критерії. Але коли почалася атака, я зрозумів, що проблема не в дотриманні критеріїв, а в маніпулятивній методології, яка прирівняла чесних політиків до нечесних. Наприклад, телеканал ТВі, згідно з такою методологією, можна назвати «найбільш нечесним» каналом в Україні, бо щодо нього існують рішення судів про те, що вони не в правильний спосіб отримали частоти. За ухиляння від податків проти керівника ТВі Миколи Княжицького порушили кримінальну справу — це хіба означає, що він є найбільш нечесним із директорів телеканалів? Це політична розправа й тиск. І діяти лише за формальною логікою — неправильно. Потрібен набагато глибший аналіз. Питання також у тому, хто з суспільства може взяти на себе таку роль: «а судді хто?» Потрібна наглядова рада з моральних авторитетів, таких як Мирослав Мартинович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк».

У русі «Чесно» не погоджуються із закидами щодо маніпулятивності дослідження. «Декому з депутатів, невдоволених дослідженням, здається, що це не рейтинг депутатів, а професійне дослідження, яке дозволяє суспільству подивитися незаангажованим оком на політиків і результати їх роботи за об’єктивними критеріями, — вважає представник «часників», журналіст «Української правди» Сергій Лещенко. — Тому що неможливо оцінювати роботу депутатів, приміром, за критерієм «патріотичність». Кожен вкладає в це поняття щось своє, суб’єктивне. Депутат — це фактично менеджер, якому громадяни платять зарплату. Моніторинг, зроблений «Чесно», показує, як депутати відробляють ці гроші. Якщо на підприємстві хтось не ходить на роботу, його звільняють. Депутатам, які не увійшли до першої трійки, має бути соромно». n