Рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих. Гостроту цього принципу виживання по–справжньому відчуває той, хто несподівано дізнався про важкий діагноз або хронічно потребує лікування. Крім фізичних страждань, пригнічують хворого ще й відчутні матеріальні проблеми, які каменем лягають на родинний бюджет. Стаття 49 Конституції України гарантує, що охорона здоров’я фінансується державою. Але отримати безплатні та якісні медичні послуги — випробування не для хворих і слабодухих, — «собі дешевше» лікуватися власним коштом.
Не лишитися сам на сам зі своєю хворобою
Чи існують механізми реальної допомоги та забезпечення медикаментами пацієнтів в умовах неефективно працюючої старої системи охорони здоров’я та відсутності нової? Як виявляється, такі механізми не тільки існують, а й працюють, перетворюючись на перші кроки до створення системи страхової медицини.
В умовах хронічного дефіциту бюджетних коштів у галузі охорони здоров’я все більш актуальним стає пошук позабюджетних джерел її фінансування. Лікарняна каса (ЛК) — це громадське об’єднання громадян, покликане підтримати тих, кому доводиться працювати «на аптеку», а також осіб, яким терміново може знадобитися дороге лікування.
На сьогодні в країні працює більше 220 лікарняних кас, в яких щороку отримують медикаментозне забезпечення за цінами фармвиробників близько 400 тисяч українців. Перебування у лікарняних касах абсолютно добровільне. Найбільша кількість прихильників каси — майже 200 тисяч — мешкає на Житомирщині, переважно це жителі обласного центру, а також Бердичева, Коростеня і Новоград–Волинського. До речі, 27 липня лікарняна каса Житомирської області святкуватиме своє 12–річчя. Позитивним досвідом її роботи в області задоволені, про що свідчить такий факт: до каси щомісячно добровільно вступає близько тисячі громадян без обмеження віку та стану здоров’я. В минулому році сукупний дохід лікарняних кас по країні становив понад 85 мільйонів гривень — левова частка грошей пішла на виготовлення медикаментів і реактивів.
Зауважимо, що лікарняна каса не лікує — вона забезпечує медикаментами. Це форма акумулювання грошей пацієнтів, які спрямовуються на виробництво і закупівлю ліків за цінами на 30–40 відсотків нижче ринкових та оновлення медичного обладнання лікарень. Закупівля ліків проводиться в найбільших оптових фірмах, які доставляють ліки безпосередньо в лікувальні заклади.
Олександр Торбас, начальник Управління охорони здоров’я Житомирської обласної держадміністрації, зазначає: «Проект підтримує здоров’я людей, які потребують терапії, що не може бути забезпечена за державний кошт. Ми бачимо серйозний економічний ефект на рівні обладміністрації, адже, отримуючи належну терапію, набагато менше хворих мають загострення та потребують госпіталізації та стаціонарного лікування». Адже в нас як буває? Людина занедужала, але грошей на ліки немає, отже, сидить удома до останнього, аж поки «швидка» не забере. А коли вона знає, що може розраховувати на допомогу лікарняної каси, то не доводить свій стан до критичного або ж до ускладнень.
«У кожному лікарняному закладі є запас ліків на складі і триденний запас — у кожному відділенні, — пояснює механізм роботи Раїса Артюх, представниця лікарняної каси Житомирської області, яка сама вже 12 років є її членом. — У будь–який час: у суботу, неділю, вночі чи у святковий день нам є чим зарадити пацієнту — члену ЛК. Якщо часом якогось медикамента бракує, зв’язуємося з аптекою, бо маємо угоди з усіма аптеками, які є на території лікарні. Ми лікуємо майже всі хвороби, крім цукрового діабету, туберкульозу, раку і психічних захворювань, бо для них є державні програми».
Буфер для хвороб
Також член лікарняної каси може розраховувати на суттєві знижки при проведенні певних обстежень. Наприклад, витрати на проведення комп’ютерної томографії компенсуються на 50% вартості обстеження в комунальних лікарнях. Якщо врахувати, що вартість такого обстеження становить в середньому 400 гривень, то вигода очевидна. А витрати при обстеженні методом магнітно–резонансної томографії компенсуються у сумі 250 гривень незалежно від місця проведення обстеження.
Амбулаторно пролікувати за рахунок лікарняної каси можна цілу низку хвороб: інфекційні та паразитарні захворювання, хвороби нервової системи, очей, вух, дихальної системи, органів травлення, шкіри і системи кровообігу, кістково–м’язової системи та сполучної тканини, сечостатевої системи, а також травми, отруєння, рани, опіки. Щоправда, максимальний термін лікування однієї патології за рахунок ЛК в амбулаторних умовах становить усього 10 днів. А в стаціонарі процес лікування за рахунок лікарняної каси може тривати до 12 днів. Продовжити лікування довше теж можна (але не більше 24 днів) за рішенням консиліуму лікарів із участю лікаря–експерта ЛК.
Пологи та планові хірургічні втручання забезпечуються за рахунок ЛК за умови членства в ній не менше одного року. Немовля під час перебування у пологовому будинку та при переведенні в обласну дитячу лікарню також отримує медичну допомогу за рахунок ЛК. За умови членства одного з батьків в лікарняній касі розмір щомісячного внеску для дітей до 18 років становить 10 гривень.
«Членом лікарняної каси я є останніх вісім років, — ділиться з «УМ» житомирянин Петро Васильович. — Рік тому мені планово прооперували грижу. Усі необхідні ліки я отримав безплатно, просто у відділені лікарні. Заплатив тільки за УЗД — до й після операції. А медпрацівникiв за чуйність і професіоналізм віддячив кавою та цукерками». Чоловік додає, що його дружина, яка навесні перехворіла отитом, зекономила майже 150 гривень завдяки лікарняній касі, членом якої стала торік.