Поле з багатьма невідомими

Цьогорічні жнива в Україні перевалили за екватор дуже суперечливо, нервово і з присмаком якоїсь пікантної таємниці. Станом на вчорашній день ранні зернові та зернобобові зібрано вже з 72% посівних площ. І при цьому вичерпної відповіді на найголовніше запитання: а скільки ж буде до осені в елеваторах? — ніхто дати не може. Різняться не лише урядові та незалежні прогнози врожаю–2012 — таке трапляється часто. Не можуть також визначитися й непідвладні Кабміну експерти. Єдине, у чому сходяться аналітики — селянину цього року сподіватися на прибутки не варто. Адже, незважаючи на ймовірно високі ціни на пшеницю, заробити він не зможе...

«Буде не гірше, ніж було колись...»

Укргідрометцентр учергове знизив прогноз майбутнього врожаю. Цього разу до 43 млн. тонн. Нагадаємо, що фахівці зi спостереження за погодою розпочинали із 44,5 млн. тонн. Знижено, зокрема, прогноз врожаю кукурудзи — iз 22,8 до 21 млн. тонн. Символу українського села — соняшника — зберуть не більше, ніж 8,5 млн. тонн. У кращому випадку. Але, iмовірно, що через посушливу погоду цю цифру потім скоригують. І, мабуть, ще не раз. Як і прогноз щодо інших культур. Прогноз врожайності зернових планують зменшити на 20—25%, а у степових районах цей показник знизять на цілих 30—40 відсотків.

При цьому влада — мов оркестр на «Титаніку» після зустрічі з айсбергом — робить вигляд, що все відбувається чітко за планом. Міністерство аграрної політики, незважаючи на всі об’єктивні перешкоди, точку зору не змінює: врожай, за його висновками, становитиме 45—47 млн. тонн. Оскільки самі міністерські чиновники у форматі «не на диктофон» щиро зізнаються, що технічних можливостей проводити серйозні й повноцінні дослідження майбутнього врожаю вони не мають, то подібний оптимізм усіх смішить. Як і завищеною цифрою, так і надто великою приблизністю цифр — враховуючи, що другий літній місяць уже добігає кінця. «Як можна зараз, у липні, давати таку широку вилку?» — дивується експерт компанії «ПроАгро» Микола Верницький.

Профільному міністрові Миколі Присяжнюку приготована для нього роль папужки, що витягає на публіку заготовлені папірці з цифрами, очевидно, вже набридла. Тож на вчорашній прес–конференції від точних прогнозів чиновник ухилився. Заявивши лише, що «врожай буде не нижчим». А для тих, хто подумав, буцімто міністр має на увазі минулорічні рекордні показники, він вигадав просто геніальне формулювання: «Не нижчим, ніж середній за останні 5 років»! І жодної «зайвої» конкретики. Під цей опис можна втиснути практично будь–яку цифру, яку уряд зважиться «намалювати» напередодні виборів.

Причинами недобору хліба чиновник вважає, звичайно ж, погоду. Тобто «морози у січні–лютому, а також весняна посуха у ряді регіонів». Про власну роль у цьому процесі — експерименти із квотуванням–ліцензуванням торік, війну з трейдерами, хитрі новації з виплат дотацій, у тому числі ПДВ, які мають, хоча й опосередкований, але таки вплив на загальний вал, — міністр сказати забув.

Уряд сподівається, експерти рахують...

Проте круглим цифрам профільного міністерства не вірить жоден із незалежних експертів. Найбільше — 44 млн. тонн — дає Український клуб аграрного бізнесу. Щоправда, при цьому робить суттєву ремарку — якщо погода й надалі буде такою несприятливою, то врожай становитиме лише 40 млн. тонн. Керівник аналітичного департаменту компанії «Про–Консалтінг» Олександр Соколов схиляється до цифри 42—43 млн. тонн. Найменша цифра у компанії «ПроАгро» — 41,4 млн. тонн.

Але кількість зібраного не завжди автоматично дорівнює прибуткам селянина. Міністр Микола Присяжнюк та керівник уряду Микола Азаров ні на секунду не сумніваються, що ввірені їм селяни зможуть цьогоріч непогано заробити. «За останні 15—20 днів, після того, як Міністерство сільського господарства США оприлюднило дані про неврожай в Америці, ціни зерна виросли на 30—70 доларів на тонні», — повідомив Присяжнюк. Тож, мовляв, українські селяни зможуть з цього скористуватися. Шеф аграрного відомства, треба віддати йому належне, не вимовив слова «заробити», а лише «мінімізувати свої втрати внаслідок неврожаю». Натомість Прем’єр–міністр Микола Янович, відповідно до займаної посади, дивиться на ситуацію оптимістичніше. І таки не перестає твердити, що наш селянин буде з хорошим заробітком.

А от експерти передбачають не прибутки і навіть не «мінімізацію», а звичайні і дуже пересічні збитки українських аграріїв. «Найчорніший» прогноз — в Українського клубу аграрного бізнесу. За словами його очільника Алекса Ліссітси, ця цифра може становити 39 млрд. грн. «А враховуючи, що обсяг дотацій на АПК України становить 8,5 млрд. грн, то йдеться про більше, ніж чотири річних бюджети», — каже експерт.

13,6 мільярда із можливих тридцяти дев’яти вже офіційно підтвердило Міністерство аграрної політики. Так, цього року загинули посіви озимих на площі 2,24 млн. гектарів. Це, за офіційними даними Держкомстату, у 4 рази перевищує показники минулого року! У грошовому еквіваленті, за даними директора економічного департаменту МінАПК Сергія Кваші, втрати становитимуть уже названу тут цифру. Найбільш постраждали Одещина, Херсонщина, Дніпропетровщина, де міністерство нарахувало майже 6 млн. тонн недобору пшениці і ячменю.

Чиновник пообіцяв дотації з бюджету постраждалим територіям. Утiм у реальність такого сценарію експерти мало вірять. По–перше, державний бюджет нині — із великою «діркою», до того ж він перебуває у «передвиборчому» режимі. Тобто, усі вільні кошти спрямовують на збільшення виплат бюджетникам, що мають показати поліпшення життя вже сьогодні. По–друге, урядові дотації постраждалим внаслідок загибелі посівів у нашій країні завжди розподілялися максимально корумповано — і кошти з Києва рідко доходили до окремо взятого фермера.

Крим — банкрут?

За словами Кваші, міністерство визначило й кандидатів в «аграрні банкрути». На першому місці — хлібороби півострова Крим. Середній показник урожайності на Півдні України — 16 ц/га. Це на цілих 12 ц/га менше за минулорічний показник! «Це дуже низька цифра, яка не дає змоги сподіватися навіть на самоокупність виробництва зернових», — сказав Сергій Кваша. Іноземні компанії із продажу сільськогосподарської техніки нині навіть не включають Крим до переліку регіонів, у яких вони проводять продажі. Мовляв, хто з місцевих фермерів купуватиме техніку, якщо там зібрали один–два мішки зерна?..

Кабмін нині розглядає можливість присвоєння Криму зони стихійного лиха, щоб таки домогтися бюджетних виплат. «Якщо на Поліссі недобір врожаю може бути компенсований кон’юнктурними ціновими факторами, то ситуація на півдні, окрім як державною підтримкою, врегульованою бути не зможе, — переконаний представник МінАПК. — У виробників може виникнути навіть проблема розрахунків за паї».

Окрім дотацій із схудлого бюджету, Кабмін розглядає також можливіть зниження коефіцієнта нормативної грошової оцінки землі, яку підвищили з першого січня нинішнього року. І яка зумовила подорожчання орендних платежів. Цей коефіцієнт зменшує доходи виробників і, якщо вони й без цього наближаються до показника із знаком «мінус», то, цілком можливо, є сенс зменшити фіскальний тягар. Але біда у тім, що доходи від цього податку вже «забито» у бюджет, і чим компенсувати цю втрату, влада ще не знає.

Підтвердження цього — вислови Прем’єр–міністра Миколи Азарова на вчорашньому засіданні уряду. Про больові точки та можливість ухвалення термінових рішень — жодного слова! Лише традиційні меседжі про «попєрєдніків», а також обіцянки вже найближчим часом відновити зрошення земель у Херсонській області та у Криму. Нагадаємо, що зрошувальні системи, що діяли у південних регіонах за часів СРСР, нині практично зруйновано, а для їх відновлення необхідні величезні кошти. Яких у бюджеті незалежної України за двадцять років знайти не змогли...

СТАТИСТИКА ЗНАЄ...

За офіційною інформацією, станом на 25 липня в Україні зернові та зернобобові культури обмолочено на площі 7,9 млн. гектарів, що становить близько 80% від загального обсягу. Аграрії вже зібрали 18,3 млн. тонн збіжжя. З них — 12,1 млн. тонн пшениці, 5,5 млн. тонн ячменю, 336 тис. тонн жита.

Середня врожайність культур становить 23,2 ц/га. Найвищий показник врожайності зафіксовано на Хмельниччині та Київщині (40,7 та 40 ц/га відповідно). Не відстають також Івано–Франківщина — 37,8 ц/га, Черкащина — 37,3 ц/га й Тернопільщина — 35,6 ц/га.

Урожайність пшениці нині становить 25,9 ц/га. Для порівняння — торік було зафіксовано 32,3 ц/га. Врожайність ячменю — 19,5 ц/га, хоча торік ми мали 24,7 ц/га. Врожайність жита — 22,9 ц/га. Це єдина культура, яка дала плюс — торік було 21,1 ц/га.

Шість областей перейшли мільйонний рубіж. Це Одеська область — 1,5 млн. тонн, Харківська та Вінницька області — близько 1,4 млн. тонн, Черкаська, Запорізька та Донецька області — трохи більше одного мільйона кожна.

На сертифіковані склади надійшло 3,1 млн. тонн зерна. Всього в Україні працює 629 таких комплексів із загальним обсягом зберігання 28 млн. тонн. Сьогодні вони заповнені на 25%.