Щоб не гірше, ніж у Пекіні

Уже традиційно найчисленнішу делегацію поміж вітчизняних олімпійців на літніх Іграх мають легкоатлети. Право виступити в Лондоні здобули 78 представників «королеви спорту», і, як вважає олімпійський чемпіон Афін–2004 Юрій Білоног, усі вони заслуговують на повагу та гідні п’єдесталу пошани. Медальні ж очікування керівництва легкоатлетичної федерації досить стримані. «Сподіваюся, буде не гірше, ніж у Пекіні», — каже в коментарі «УМ» перший віце–президент ФЛАУ Валерій Александров. А чотири роки тому українські легкоатлети здобули на Олімпіаді п’ять нагород.

Називати імена головних претендентів на лондонський подіум чи бодай просто «медалемісткі» види функціонер відмовився — «щоб не наврочити». Такої ж позиції дотримується й головний тренер збірної Олександр Апайчев. «У нас є близько 15 спортсменів, на яких ми робимо ставку. Але робити прогнози — невдячна справа, — каже наставник. — По суті, Олімпіада — це унікальний старт. На відміну від «звичайного» чемпіонату світу, який відбувається раз на два роки, Олімпійські ігри — головний старт чотириріччя, а для когось — і всього життя. Тому дуже часто тут перемагають ті, на кого взагалі ніхто не ставив».

«Я їхав на Ігри, маючи 16–й результат у світі, а став в Афінах переможцем», — ділиться своїми спогадами з «УМ» Юрій Білоног, який нині займається тренерською роботою й готує до Лондона одразу двох вихованців — метальницю диска Катерину Карсак та штовхальника ядра Юрія Семенова. Попри те, що обоє не входять до числа лідерів сезону в світі, олімпійський чемпіон 2004 року сподівається, що шанс на успіх мають і його підопічні. «Це спорт, і тут є місце для чудес. Пам’ятаєте, коли на зимових Іграх у Ванкувері один із шорт–трековиків завдяки падінню своїх суперників спочатку пробився до півфіналу, а потім за аналогічної ситуації виграв золоту нагороду. Таке може статися лише на Олімпіаді», — Білоног переконаний, що виграти Ігри допомагає її величність Фортуна.

А ще, на думку Юрія, для успішного виступу потрібен олімпійський досвід і психологічна стійкість. «Кінцевий результат не в останню чергу залежить від емоцій, настрою та міцності нервів», — зауважує чемпіон.

Про серйозний психологічний тиск на спортсменів каже й Олександр Апайчев: «Зараз майже кожен атлет «на взводі», тому доводиться проводити бесіди, збори, аби розрядити напружену атмосферу».

Щоб не перевантажувати нервову систему підопічних, молодий тренер і досвідчений атлет Білоног вирішив до останнього тримати їх на Батьківщині. Якщо лучники, спортивні гімнасти, плавці завчасно прилетіли до Лондона, то Карсак і Семенов прибудуть в Олімпійське селище за два дні до старту. «Навіщо себе додатково накручувати, тренуючись разом із суперниками в одному залі, дивлячись їм у вічі на стадіоні? Я також приїжджав на змагання за кілька днів до їхнього початку», — розповідає Білоног. А щодо адаптації, то Юрій зауважує, що до умов Британії адаптуватися не потрібно, і взагалі про акліматизацію спортсмени згадують тоді, коли треба шукати виправдання за невдалий результат. Загалом українські легкоатлети, які нині тренуються на базах у Кончі–Заспі та Святошині, на Туманний Альбіон прибуватимуть шістьма групами. Адже легкоатлетичний турнір на Олімпіаді триватиме з 3 по 12 серпня.

Не всі спортсмени їдуть до Лондона з особистими тренерами, які могли би надати таку необхідну психологічну підтримку в найбільш напружений момент. Юрій Білоног каже з сумом у голосі: «За змаганнями стежитиму по телевізору. Керівництво збірної вважає, що Катерина і Юрій не достойні їхати на Олімпіаду зі своїм тренером. Із ними їде старший тренер, який, на жаль, не знає тих нюансів, що мають ключове значення для результату. Звісно, можна самому придбати квитки на літак та стадіон, але сімейний бюджет не витримає такого навантаження».

Хай там як, кожному нашому легкоатлету доведеться по–своєму готуватися до головного старту чотириріччя. Хтось, як російська стрибунка з жердиною Олена Ісінбаєва, яка їде на Олімпіаду–2012 по своє третє «золото», сидітиме під ковдрою. А хтось, як найшвидша людина у світі Усейн Болт, розважатиме публіку жестами й гримасами (нагадаємо, блискучий ямаєць у Пекіні–2008 здобув три «золота» із трьома світовими рекордами, і в Лондоні планує виступити так само успішно). Але, як зазначив Олександр Апайчев, усі атлети приїдуть на Олімпіаду, щоб показати високий результат.

ЩО БУЛО

Передстартові здобутки легкоатлетів

На минулорічному чемпіонаті світу в південнокорейському Тегу українські легкоатлети здобули дві медалі. Стрибунка потрійним Ольга Саладуха виграла «золото», а жіноча естафета 4х100 м — «бронзу».

На континентальному форумі 2012 року наші співвітчизники зібрали ужинок із 17 нагород, серед яких було чотири медалі найвищої проби. Знову на найвищу сходинку п’єдесталу піднялася Саладуха, також першими стали метальниця списа Віра Ребрик, спринтерка Марія Ремень в бігу на 200 м та естафетна жіноча команда 4х400 м.

На зимовому чемпіонаті світу–2012 під дахом семиборка Наталя Добринська разом із довгоочікуваною перемогою обновила планетарний рекорд.

На минулій Олімпіаді в Пекіні в нас було «золото» Добринської, «срібло» Ірини Ліщинської на 1500 м, «бронза» стрибуна з жердиною Дениса Юрченка, Олени Антонової в метанні диска й Наталі Тобіас на 1500–метрівці.