Із холодною головою та гарячим серцем

На відміну від багатьох українських олімпійців, які, досягши чотири роки тому успіху в Пекіні, дозволили собі дещо розслабитися, «золота» команда шаблісток на чолі з Ольгою Харлан не спинялася в професійному зростанні. Рік у рік дівчата демонстрували відмінну форму, не залишаючи без своєї присутності жодного фіналу світової чи континентальної першості. Щоразу, коли Харлан, Хомрова, Пундик і Жовнір виходили на вирішальний двобій, доводилося шкодувати, що МОК виключив із програми лондонської Олімпіади жіночу командну шаблю.

Лишаються індивідуальні змагання шаблісток, де так само вдало, як і в команді, виступає Ольга Харлан. Попри те, що представниця Миколаєва у світовому рейтингу посідає третю позицію, свою силу вона підтвердила на останньому етапі Кубка світу: перемогла, здолавши у заключній сутичці одну з лідерок — Меріель Загуніс із США.

Напевно, шляхи українки та американки перетнуться й у Лондоні. А ще на нашу приму чекає перший номер світового ранг–листа — росіянка Софія Велика, яка неодноразово заважала українкам виграти командні чемпіонати. «Коли Оля тактично правильно веде бій, у принципі, в неї немає проблем ні з Загуніс, ні з Великою. Тоді їй все одно, з ким і де змагатися. Головне наше завдання — зробити так, щоб вона виходила на поєдинок із холодною головою та гарячим серцем», — розповів «УМ» головний тренер збірної Вадим Гутцайт.

Щоб не сталося навпаки, титулований наставник проводить зі своєю найуспішнішою вихованкою «батьківські» бесіди, які мають допомогти Ользі витримати психологічний тиск, що тисне на неї як на олімпійську чемпіонку 2008 року. «Хоч яким дорослим і досвідченим є спортсмен, загальнолюдська підтримка відіграє важливу роль. Хоча Олі вже 21 рік, вона ще дитина. Я її називаю хорошою дівчинкою, яка, здобувши стільки перемог, не перетворилася на погану людину», — каже Вадим Маркович про лідерку четвірки «дівчат гиги–гага» (таке назвисько закріпилося за нашими юними шаблістками ще перед минулою Олімпіадою завдяки цитаті з «України молодої»).

У Лондоні в командних змаганнях фехтувальників братиме участь лише одна українська збірна — шпажисток. Звісно, у них немає такого послужного списку, як у колег із шаблями, однак головний тренер сподівається на щасливу зірку й для цієї четвірки. «Це той вид спорту, де може трапитися все що завгодно. Сподіваюся, Яна Шемякіна та інші дівчата мобілізуються й покажуть свої найкращі якості. Загалом, не хочу нікого виділяти. Я вірю в усю свою збірну», — каже Вадим Гутцайт.